Псалми 69
1 Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
For the Chief Musician. To the tune of “Lilies.” By David. Save me, God, for the waters have come up to my neck!
2 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
I sink in deep mire, where there is no foothold. I have come into deep waters, where the floods overflow me.
3 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
I am weary with my crying. My throat is dry. My eyes fail looking for my God.
4 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
Those who hate me without a cause are more than the hairs of my head. Those who want to cut me off, being my enemies wrongfully, are mighty. I have to restore what I didn’t take away.
5 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
God, you know my foolishness. My sins aren’t hidden from you.
6 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
Don’t let those who wait for you be shamed through me, Lord GOD of Armies. Don’t let those who seek you be brought to dishonour through me, God of Israel.
7 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
Because for your sake, I have borne reproach. Shame has covered my face.
8 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
I have become a stranger to my brothers, an alien to my mother’s children.
9 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
For the zeal of your house consumes me. The reproaches of those who reproach you have fallen on me.
10 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
When I wept and I fasted, that was to my reproach.
11 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
When I made sackcloth my clothing, I became a byword to them.
12 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
Those who sit in the gate talk about me. I am the song of the drunkards.
13 А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
But as for me, my prayer is to you, LORD, in an acceptable time. God, in the abundance of your loving kindness, answer me in the truth of your salvation.
14 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
Deliver me out of the mire, and don’t let me sink. Let me be delivered from those who hate me, and out of the deep waters.
15 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
Don’t let the flood waters overwhelm me, neither let the deep swallow me up. Don’t let the pit shut its mouth on me.
16 Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
Answer me, LORD, for your loving kindness is good. According to the multitude of your tender mercies, turn to me.
17 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
Don’t hide your face from your servant, for I am in distress. Answer me speedily!
18 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
Draw near to my soul and redeem it. Ransom me because of my enemies.
19 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
You know my reproach, my shame, and my dishonour. My adversaries are all before you.
20 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
Reproach has broken my heart, and I am full of heaviness. I looked for some to take pity, but there was none; for comforters, but I found none.
21 Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
They also gave me poison for my food. In my thirst, they gave me vinegar to drink.
22 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
Let their table before them become a snare. May it become a retribution and a trap.
23 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
Let their eyes be darkened, so that they can’t see. Let their backs be continually bent.
24 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
Pour out your indignation on them. Let the fierceness of your anger overtake them.
25 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
Let their habitation be desolate. Let no one dwell in their tents.
26 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
For they persecute him whom you have wounded. They tell of the sorrow of those whom you have hurt.
27 Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
Charge them with crime upon crime. Don’t let them come into your righteousness.
28 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
Let them be blotted out of the book of life, and not be written with the righteous.
29 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
But I am in pain and distress. Let your salvation, God, protect me.
30 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
I will praise the name of God with a song, and will magnify him with thanksgiving.
31 Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
It will please the LORD better than an ox, or a bull that has horns and hoofs.
32 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
The humble have seen it, and are glad. You who seek after God, let your heart live.
33 Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
For the LORD hears the needy, and doesn’t despise his captive people.
34 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
Let heaven and earth praise him; the seas, and everything that moves therein!
35 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
For God will save Zion, and build the cities of Judah. They shall settle there, and own it.
36 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
The children also of his servants shall inherit it. Those who love his name shall dwell therein.
