Псалми 60
1 Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!
Al la ĥorestro. Por ŝuŝan-eduto. Instrua verko de David, kiam li militis kun Sirio Mezopotamia kaj kun Sirio Coba, kaj kiam Joab, revenante, batis dek du mil Edomidojn en la Valo de Salo. Ho Dio, Vi forlasis nin, Vi disbatis nin; Vi koleris; rekonsolu nin.
2 Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.
Vi ekskuis la teron kaj fendis ĝin; Resanigu ĝiajn vundojn, ĉar ĝi ŝanceliĝas.
3 Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.
Vi sentigis al Via popolo pezan sorton; Vi trinkigis al ni vinon senkonsciigan.
4 Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)
Sed Vi donis standardon al tiuj, kiuj Vin timas, Por ke ili ĝin levu pro la vero. (Sela)
5 Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
Por ke liberiĝu Viaj amatoj, Helpu per Via dekstra mano, kaj aŭskultu min.
6 Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
Dio diris en Sia sanktejo: Mi triumfos; Mi dividos Ŝeĥemon, kaj la valon Sukot Mi mezuros.
7 Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
Al Mi apartenas Gilead, al Mi apartenas Manase; Efraim estas la forto de Mia kapo, Jehuda estas Mia sceptro.
8 Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
Moab estas Mia lavopelvo; Sur Edomon Mi ĵetos Mian ŝuon; Super Filiŝtujo Mi triumfe krios.
9 Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
Kiu enkondukos min en fortikigitan urbon? Kiu alkondukos min ĝis Edom?
10 Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
Ĉu ne Vi, ho Dio, forlasis nin? Vi ne eliras, ho Dio, kun niaj militistaroj.
11 Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
Donu al ni helpon kontraŭ la malamiko; Vanta estas helpo de homo.
12 У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.
Kun Dio ni faros heroaĵojn; Kaj Li dispremos niajn malamikojn.
