Псалми 58

1 Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів. Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських?

2 Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство.

3 Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.

4 Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до [отрути] глухої рогатої змії, що затуляє свої вуха,

5 щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання.

6 Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, Господи!

7 Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.

8 Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом [у спеку]; як викидень у жінки, що сонця не бачив.

9 Перш ніж казани ваші відчують [розпалений] хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його!

10 Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.

11 Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника! Справді, є Бог, Що судить на землі!»