Псалми 49

1 Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,

Au chef de musique. Des fils de Coré. Psaume. Vous, tous les peuples, entendez ceci; vous, tous les habitants du monde, prêtez l’oreille;

2 сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.

Fils des gens du commun, et fils des grands, le riche et le pauvre pareillement:

3 Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.

Ma bouche dira des paroles de sagesse, et la méditation de mon cœur sera [pleine] d’intelligence;

4 Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:

Je prêterai l’oreille au discours sentencieux, j’exposerai mon énigme sur la harpe.

5 Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –

Pourquoi craindrais-je au mauvais jour, quand l’iniquité de ceux qui me talonnent m’enveloppe?

6 тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?

Ils se confient en leurs biens et se glorifient en l’abondance de leurs richesses…

7 Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.

Un homme ne pourra en aucune manière racheter son frère, ni donner à Dieu sa rançon,

8 Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,

(Car précieux est le rachat de leur âme, et il faut qu’il y renonce à jamais, )

9 щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.

Afin qu’il vive encore, à toujours, [et] qu’il ne voie pas la fosse.

10 Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.

Car il voit que les sages meurent, que le sot et l’insensé périssent pareillement et laissent leurs biens à d’autres.

11 Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!

Leur [pensée] intérieure est que leurs maisons durent à toujours, et leurs demeures de génération en génération; ils appellent les terres de leur propre nom.

12 Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.

Pourtant l’homme qui est en honneur ne dure pas; il est semblable aux bêtes qui périssent.

13 Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.

Ce chemin qu’ils tiennent est leur folie; mais ceux qui viennent après eux prennent plaisir aux propos de leur bouche. (Sélah)

14 Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)

Ils gisent dans le shéol comme des brebis: la mort se repaît d’eux, et au matin les hommes droits domineront sur eux; et leur beauté va se consumer dans le shéol, sans qu’ils aient plus de demeure. (Sheol h7585)

15 Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)

Mais Dieu rachètera mon âme de la puissance du shéol, car il me prendra. (Sélah) (Sheol h7585)

16 Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.

Ne crains pas quand un homme s’enrichit, quand la gloire de sa maison s’accroît;

17 Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].

Car, lorsqu’il mourra, il n’emportera rien; sa gloire ne descendra pas après lui,

18 Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –

Quoique pendant sa vie il bénisse son âme (et on te louera, si tu te fais du bien),

19 однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.

Il s’en ira jusqu’à la génération de ses pères: ils ne verront jamais la lumière.

20 Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.

L’homme qui est en honneur et n’a point d’intelligence, est comme les bêtes qui périssent.