Псалми 44
1 Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
[Psalm lun Tulik natul Korah] O God, kut tuh lohng ke insresr sifacna Ma mwet matu lasr elos fahk nu sesr Ke orekma yohk su kom oru nu selos in pacl lalos Ke pacl loeloes somla:
2 Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
Ke kom sifacna lusla mwet koluk liki facl selos Ac oakiya mwet lom in acn selos; Ac ke kom kai pac mutunfacl saya Ac oru tuh mutunfacl lom in kapkapak.
3 Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
Mwet lom elos tia sruokya acn inge ke cutlass natulos, Elos tia kutangla ke ku lalos sifacna, A ke ku lulap lom, Ac ke kom welulos. Ma inge akkalemye lah kom lungse elos.
4 Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
Kom tokosra luk ac God luk; Kom sang kutangla nu sin mwet lom,
5 З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
Ac ke ku lom kut kutangla mwet lokoalok lasr.
6 Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
Nga tia lulalfongi ke mwe pisr nutik Ku ke cutlass nutik in moliyula.
7 Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
A kom pa molikutla liki mwet lokoalok lasr Ac kutangulosla su srungakut.
8 Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
Kut ac fah kaksakin kom pacl e nukewa Ac sot kulo nu sum nwe tok ma pahtpat.
9 Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
Tuh pa inge kom siskutla ac lela tuh in kutangyukla kut; Kom tia sifil wi mwet mweun lasr fahsr nu ke mweun.
10 Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
Kom tuh oru kut kaingkin mwet lokoalok lasr, Na elos eisla ma lasr tuh in ma lalos.
11 Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
Ac kom lela tuh in anwuki kut oana sheep; Kom akfahsryekutelik in facl sin mwetsac.
12 Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
Kom kukakunla mwet lom ke moul na srik Oana elos in ma na pilasr.
13 Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
Ke mwet tulan lasr liye ma kom oru nu sesr inge, Elos aksruksrukye kut ac isrun kut.
14 Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
Kom orekut in mwe tafunkas inmasrlon mutanfahl uh; Ac mwet uh usruk sifalos kacsr in aksruksrukye kut.
15 Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
Akpusiselyeyuk nga pacl nukewa; Ac arulana yohk mwekin luk
16 через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
Ke nga lohng pusren aksruksruk ac kas in akkoluk Lun mwet lokoalok luk, su srungayu.
17 Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
Ma inge nukewa sikyak nu sesr Kut finne tiana mulkinkomla Ku kunausla wulela su kom oakiya inmasrlosr ac kom.
18 Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
Kut tiana pilesrekomla; Kut tiana seakos ma sap lom.
19 Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
Ne ouinge kom filikuti inmasrlon kosro lemnak; Ac kom siskutla in nien lohsr matoltol.
20 Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
Kut funu tui ac tila alu nu sin God lasr A kut alu nu sin god saya,
21 хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
Kom lukun konauk tari, Mweyen kom etu na pwaye nunak lukma lasr.
22 Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
Tuh ke sripom, kutu sesr anwuki len nukewa; Orek kut oana sheep su kokola nu ke misa.
23 Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
O Leum, ngutalik! Efu kom ku motul? Tukakek! Nikmet siskutla nwe tok!
24 Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
Efu kom ku wikla liki kut? Nikmet mulkunla keok ac ongoiya lasr!
25 Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
Kut itungyuki nu fin fohk uh; Kut kutangyukla oan infohk uh.
26 Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
Fahsru ac kasrekut! Molikutla ke lungse kawil lom!
