Псалми 25

1 Псалом Давидів. До Тебе, Господи, я підношу мою душу.

2 Боже мій, на Тебе надію покладаю; тож не дай мені вкритися соромом, нехай вороги не радіють перемозі наді мною.

3 Не дай жодному з тих, хто на Тебе надію покладає, бути посоромленим, але нехай вкриються ганьбою ті, хто безпідставно чинить віроломство.

4 Покажи мені, шляхи Твої, Господи, навчи мене стежок Твоїх.

5 Веди мене істиною Твоєю й навчи мене, адже Ти – Бог спасіння мого, на Тебе я надію покладаю щодня.

6 Згадай, Господи, любов Твою й Твоє милосердя, адже вони споконвіку.

7 Гріхів юності моєї й беззаконь моїх не згадуй, [але] заради милосердя Твого згадай мене, заради доброти Твоєї, Господи.

8 Добрий і справедливий Господь, тому наставляє грішників на [істинний] шлях.

9 Він спрямовує смиренних до справедливості й покірливих навчає дороги Своєї.

10 Усі стежки Господні – милість та істина для тих, хто дотримується Його Завіту й одкровень.

11 Заради імені Твого, Господи, прости беззаконня моє, бо велике воно.

12 Хто той муж, що Господа боїться? Вкаже йому [Бог] дорогу, яку треба обрати.

13 Душа його житиме в достатку, і нащадки його успадкують землю.

14 Таємницю [Свою]Господь[довіряє] тим, хто боїться Його, і Завіт Свій відкриває їм.

15 Очі мої завжди [звернені] до Господа, бо Він звільняє ноги мої із пастки.

16 Зглянься на мене й змилуйся наді мною, бо я самотній і пригнічений.

17 Скорботи мого серця примножилися – виведи мене зі страждань моїх.

18 Поглянь на приниження моє й муку мою і прости усі гріхи мої.

19 Подивися на ворогів моїх, які численні вони стали і якою ненавистю лютою ненавидять мене.

20 Збережи мою душу й визволи мене, не дай мені вкритися ганьбою, адже на Тебе надію покладаю.

21 Невинність і справедливість нехай стережуть мене, бо на Тебе я покладаю надію.

22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх скорбот його!