Псалми 2

1 Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

Dlaczego poganie się buntują, a narody knują próżne zamysły?

2 Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

Królowie ziemscy powstają, a władcy naradzają się wspólnie przeciwko PANU i jego pomazańcowi, [mówiąc]:

3 «Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

Zerwijmy ich więzy i zrzućmy z siebie ich pęta.

4 Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

Lecz ten, który mieszka w niebie, będzie się śmiał, Pan będzie z nich szydził.

5 Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

Wtedy przemówi do nich w swoim gniewie i swą zapalczywością ich zatrwoży:

6 «Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

Ja ustanowiłem mojego króla na Syjonie, mojej świętej górze.

7 Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

Ogłoszę dekret: PAN powiedział do mnie: Ty jesteś moim Synem, ja ciebie dziś zrodziłem.

8 Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

Poproś mnie, a dam ci narody w dziedzictwo i krańce ziemi na własność.

9 Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

Potłuczesz je laską żelazną, jak naczynie gliniane je pokruszysz.

10 Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

Teraz więc, królowie, zrozumcie, przyjmijcie pouczenie, sędziowie ziemi!

11 Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

Służcie PANU z bojaźnią i radujcie się z drżeniem.

12 Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!

Pocałujcie Syna, by się nie rozgniewał i abyście nie zginęli w drodze, gdyby jego gniew choć trochę się zapalił. Błogosławieni wszyscy, którzy mu ufają.