Псалми 18
1 Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
Au maître chantre. Du serviteur de l'Éternel, de David, qui adressa à l'Éternel les paroles de ce cantique, lorsque l'Éternel l'eut délivré de la main de tous ses ennemis, et de la main de Saül; et il dit: Je t'aime, ô Éternel, ô source de ma force,
2 Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
Éternel, mon rocher, mon asile et mon libérateur! mon Dieu! ô mon rocher, où je vais m'abriter! mon bouclier, corne de mon salut, mon boulevard!
3 До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
Loué soit l'Éternel! me suis-je écrié, et de mes ennemis j'ai été délivré.
4 Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Les vagues de la mort m'enserraient, et les torrents de l'adversité m'épouvantaient;
les chaînes des Enfers m'enlaçaient, et j'étais pris dans les rêts de la mort. (Sheol h7585)
6 У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
Dans mon angoisse j'invoquai l'Éternel, et vers mon Dieu j'élevai mes cris: de son parvis Il entendit ma voix, et mes cris arrivés devant lui vinrent à ses oreilles.
7 Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
Alors la terre oscilla et trembla, et les bases des montagnes furent émues, et elles s'ébranlèrent, parce qu'il était courroucé.
8 Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
Une fumée sortit de ses narines, et de sa bouche un feu dévorant; et Il fit jaillir des charbons ardents.
9 Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
Et Il inclina le ciel, et Il descendit; et l'obscurité était sous ses pieds.
10 Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
Et Il était monté sur le Chérubin, et volait, et Il planait sur les ailes du vent.
11 Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
Il prit les ténèbres pour sa couverture, et autour de lui pour sa tente les noires vapeurs et les nuées épaisses.
12 Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
De la splendeur qui le précède, sortirent les nuages, portant la grêle et les charbons de feu.
13 Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
Et l'Éternel tonna dans le ciel, et le Très-haut émit sa voix, avec la grêle et des charbons de feu.
14 І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
Il lança ses flèches et Il les dissipa, et mille foudres, et Il les défit.
15 Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
Et l'on vit paraître les vallées de la mer et les fondements du monde furent mis à nu au grondement de ta voix, Éternel, au souffle du vent de tes narines.
16 Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
Il tendit sa main d'en haut, et me prit, et Il me retira des grandes eaux.
17 Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
Il me sauva de mes robustes ennemis, et de mes adversaires qui l'emportaient sur moi.
18 Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
Ils m'attaquaient au jour du malheur; mais l'Éternel fut un soutien pour moi.
19 Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
Il me tira au large, Il me dégagea, parce qu'il m'était propice.
20 Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
L'Éternel me traita selon ma justice, et me rendit selon la pureté de mes mains.
21 Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
Car je gardais les voies de l'Éternel, et n'étais point rebelle à mon Dieu.
22 Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
Car j'avais toutes ses lois sous les yeux, et je ne secouais point ses commandements;
23 Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
j'étais sans reproche envers lui, et je prenais garde de me rendre coupable.
24 Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
Aussi l'Éternel me rendit selon ma justice, selon la pureté de mes mains, dont Il était témoin.
25 Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
A celui qui t'aime, tu donnes ton amour, tu te montres juste pour l'homme juste,
26 із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
tu es pur envers celui qui est pur, et tu trahis celui qui est perfide.
27 Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
Car tu es en aide au peuple qui souffre, et tu humilies les yeux hautains.
28 Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
Oui, tu as fait luire ma lampe; l'Éternel, mon Dieu, éclaira mes ténèbres.
29 [Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
Avec toi j'affrontai des bataillons, et avec mon Dieu je franchis des murailles.
30 Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
Les voies de Dieu ne sont point trompeuses, la parole de l'Éternel est sans alliage; Il est un bouclier pour quiconque le réclame.
31 Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
Car qui est-ce qui est Dieu, hors l'Éternel? et qui est un rocher, sinon notre Dieu,
32 Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
ce Dieu, qui me donna la force pour ceinture, et rendit mes voies irréprochables?
33 Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
Il assimila mes pieds à ceux de la biche, et Il m'établit sur mes hauteurs.
34 Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
Il forma mes mains au combat, et mon bras sut bander l'arc d'airain.
35 Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
Tu me donnas le bouclier de ton secours, et ta droite me soutint, et ta clémence daigna m'agrandir.
36 Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
Sous mes pieds tu donnas de l'espace à mes pas, et mes talons ne furent point vacillants.
37 Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
Je poursuivis mes ennemis, et je les atteignis, et je ne revins pas qu'ils ne fussent détruits;
38 Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
je les écrasai, et ils n'ont pu se relever, ils tombèrent sous mes pieds.
39 Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
Tu me ceignis de force pour la bataille, et tu fis plier mes adversaires sous mes coups.
40 Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
Tu me fis voir le dos de mes ennemis, et j'anéantis ceux qui me haïssaient.
41 Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
Ils crièrent au secours; il n'y eut point de Sauveur; ils crièrent à l'Éternel; Il ne leur répondit pas.
42 Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
Je les mis en poudre, comme la poussière qui est au vent, et je les balayai comme la boue des rues.
43 Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
Tu me délivras des agressions des peuples, et tu me constituas chef des nations; des peuples à moi inconnus me furent asservis;
44 слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
sur ma renommée ils se soumirent, les enfants de l'étranger devinrent mes flatteurs,
45 Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
les enfants de l'étranger succombèrent, et quittèrent alarmés leurs châteaux.
46 Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
Vive l'Éternel, et béni soit mon rocher! qu'il soit exalté mon Dieu sauveur,
47 Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
le Dieu qui m'accorda la vengeance, et m'assujettit les peuples!
48 й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
M'ayant délivré de mes ennemis, tu m'as fait triompher de mes adversaires, tu m'as fait échapper à l'homme violent.
49 За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
Aussi je veux te chanter parmi les peuples, Éternel, et célébrer ton nom,
50 Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
ô toi qui accordes un grand salut à ton Roi, et fais miséricorde à ton Oint, à David, et à sa race éternellement!
