Псалми 147
1 Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
Alleluya. Herie ye the Lord, for the salm is good; heriyng be myrie, and fair to oure God.
2 Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
The Lord schal bilde Jerusalem; and schal gadere togidere the scateryngis of Israel.
3 зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
Which Lord makith hool men contrit in herte; and byndith togidere the sorewes of hem.
4 обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
Which noumbrith the multitude of sterris; and clepith names to alle tho.
5 Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
Oure Lord is greet, and his vertu is greet; and of his wisdom is no noumbre.
6 Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
The Lord takith vp mylde men; forsothe he makith low synneris `til to the erthe.
7 Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
Bifore synge ye to the Lord in knoulechyng; seye ye salm to oure God in an harpe.
8 Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
Which hilith heuene with cloudis; and makith redi reyn to the erthe. Which bryngith forth hei in hillis; and eerbe to the seruice of men.
9 дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
Which yyueth mete to her werk beestis; and to the briddys of crowis clepinge hym.
10 Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
He schal not haue wille in the strengthe of an hors; nether it schal be wel plesaunt to hym in the leggis of a man.
11 Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
It is wel plesaunt to the Lord on men that dreden hym; and in hem that hopen on his mercy.
12 Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
Jerusalem, herie thou the Lord; Syon, herie thou thi God.
13 Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
For he hath coumfortid the lockis of thi yatis; he hath blessid thi sones in thee.
14 Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
Which hath set thi coostis pees; and fillith thee with the fatnesse of wheete.
15 Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
Which sendith out his speche to the erthe; his word renneth swiftli.
16 Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
Which yyueth snow as wolle; spredith abrood a cloude as aische.
17 кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
He sendith his cristal as mussels; who schal suffre bifore the face of his cooldnesse?
18 Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
He schal sende out his word, and schal melte tho; his spirit schal blowe, and watris schulen flowe.
19 Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
Which tellith his word to Jacob; and hise riytfulnessis and domes to Israel.
20 Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
He dide not so to ech nacioun; and he schewide not hise domes to hem.
