Псалми 109
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
To the chief music-maker. Of David. A Psalm. God of my praise, let my prayer be answered;
2 адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
For the mouth of the sinner is open against me in deceit: his tongue has said false things against me.
3 Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
Words of hate are round about me; they have made war against me without cause.
4 За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
For my love they give me back hate; but I have given myself to prayer.
5 Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
They have put on me evil for good; hate in exchange for my love.
6 Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
Put an evil man over him; and let one be placed at his right hand to say evil of him.
7 Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
When he is judged, let the decision go against him; and may his prayer become sin.
8 Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
Let his life be short; let another take his position of authority.
9 Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
Let his children have no father, and his wife be made a widow.
10 Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
Let his children be wanderers, looking to others for their food; let them be sent away from the company of their friends.
11 Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
Let his creditor take all his goods; and let others have the profit of his work.
12 Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
Let no man have pity on him, or give help to his children when he is dead.
13 Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
Let his seed be cut off; in the coming generation let their name go out of memory.
14 Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
Let the Lord keep in mind the wrongdoing of his fathers; and may the sin of his mother have no forgiveness.
15 Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
Let them be ever before the eyes of the Lord, so that the memory of them may be cut off from the earth.
16 за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
Because he had no mercy, but was cruel to the low and the poor, designing the death of the broken-hearted.
17 Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
As he took pleasure in cursing, so let it come on him; and as he had no delight in blessing, let it be far from him.
18 Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
He put on cursing like a robe, and it has come into his body like water, and into his bones like oil.
19 Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
Let it be to him as a robe which he puts on, let it be like a band which is round him at all times.
20 Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
Let this be the reward given to my haters from the Lord, and to those who say evil of my soul.
21 Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
But, O Lord God, give me your help, because of your name; take me out of danger, because your mercy is good.
22 Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
For I am poor and in need, and my heart is wounded in me.
23 Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
I am gone like the shade when it is stretched out: I am forced out of my place like a locust.
24 Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
My knees are feeble for need of food; there is no fat on my bones.
25 Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
As for me, they make sport of me; shaking their heads when they see me.
26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
Give me help, O Lord my God; in your mercy be my saviour;
27 Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
So that they may see that it is the work of your hand; that you, Lord, have done it.
28 Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
They may give curses but you give blessing; when they come up against me, put them to shame; but let your servant be glad.
29 Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
Let my haters be clothed with shame, covering themselves with shame as with a robe.
30 Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
I will give the Lord great praise with my mouth; yes, I will give praise to him among all the people.
31 Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
For he is ever at the right hand of the poor, to take him out of the hands of those who go after his soul.
