Псалми 106

1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

Halleluja. Wysławiajcie Pana; albowiem dobry, albowiem na wieki miłosierdzie jego.

2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?

Któż wysłowi niezmierną moc Pańską, a wypowie wszystkę chwałę jego?

3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!

Błogosławieni, którzy strzegą sądu, a czynią sprawiedliwość na każdy czas.

4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,

Pamiętaj na mię, Panie! dla miłości ku ludowi swemu; nawiedźże mię zbawieniem swojem,

5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.

Abym używał dobrego z wybranymi twoimi, a weselił się w radości narodu twego, i chlubił się wespół z dziedzictwem twojem.

6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.

Zgrzeszyliśmy z ojcami swymi; niesprawiedliwieśmy czynili, i nieprawość popełniali.

7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.

Ojcowie nasi w Egipcie nie zrozumieli cudów twoich, ani pamiętali na wielkość miłosierdzia twego; ale odpornymi byli przy morzu Czerwonem.

8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.

A wszakże ich wyswobodził dla imienia swego, aby oznajmił moc swoję.

9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.

Bo zgromił morze Czerwone, i wyschło, a przewiódł ich przez przepaści, jako przez puszczę.

10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.

A tak zachował ich od ręki tego, który ich miał w nienawiści, a wykupił ich z ręki nieprzyjacielskiej.

11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].

W tem okryły wody tych, którzy ich ciążyli; nie został ani jeden z nich.

12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.

A choć uwierzyli słowom jego, i wysławiali chwałę jego:

13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.

Przecież prędko zapomnieli na sprawy jego, i nie czekali na rady jego.

14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.

Ale zdjęci będąc chciwością na puszczy, kusili Boga na pustyniach.

15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.

I dał im, czego żądali, a wszakże przepuścił suchoty na nich.

16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.

Zatem gdy się wzruszyli zawiścią przeciw Mojżeszowi w obozie, i przeciw Aaronowi, świętemu Pańskiemu:

17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.

Otworzyła się ziemia, i pożarła Datana, i okryła rotę Abironową,

18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.

I zapalił się ogień na zebranie ich; płomień spalił niepobożnych.

19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,

Sprawili i cielca na Horebie, i kłaniali się bałwanowi litemu,

20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.

I odmienili chwałę swą w podobieństwo wołu, jedzącego trawę.

21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,

Zapomnieli na Boga, wybawiciela swego, który czynił wielkie rzeczy w Egipcie;

22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.

Rzeczy dziwne w ziemi Chamowej, rzeczy straszne przy morzu Czerwonem.

23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].

Przetoż rzekł, że ich chciał wytracić, gdyby się był Mojżesz, wybrany jego, nie stawił w onem rozerwaniu przed nim, a nie odwrócił popędliwości jego, aby ich nie tracił.

24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,

Wzgardzili też ziemią pożądaną, nie wierząc słowu jego.

25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.

I szemrząc w namiotach swoich, nie byli posłuszni głosowi Pańskiemu.

26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,

Przetoż podniósł rękę swoję przeciwko nim, aby ich pobił na puszczy;

27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.

A żeby rozrzucił nasienie ich między pogan, i rozproszył ich po ziemiach.

28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].

Sprzęgli się też byli z bałwanem Baalfegorem, a jedli ofiary umarłych.

29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.

A tak draźnili Boga sprawami swemi, że się na nich oborzyła plaga;

30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.

Aż się zastawił Finees, a pomstę uczynił, i rozerwana jest ona plaga;

31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.

Co mu poczytano ku sprawiedliwości od narodu do narodu, aż na wieki.

32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,

Znowu go byli wzruszyli do gniewu u wód Meryba, tak, iż się źle działo i z Mojżeszem dla nich.

33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.

Albowiem rozdraźnili ducha jego, że wyrzekł co niesłuszne usty swemi.

34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,

Nadto nie wytracili onych narodów, o których im był Pan powiedział.

35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;

Ale pomięszawszy się z onemi narodami, nauczyli się spraw ich:

36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.

I służyli bałwanom ich, które im były sidłem.

37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам

Albowiem dyjabłom ofiarowali synów swoich, i córki swoje,

38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.

I wylewali krew niewinną, krew synów swoich, i córek swoich, których ofiarowali bałwanom rytym Chananejskim, tak, że splugawiona była ziemia onem krwi rozlaniem.

39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.

I zmazali się sprawami swemi, a cudzołożyli wynalazkami swemi.

40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.

Przetoż zapaliwszy się Pan w popędliwości przeciw ludowi swemu, obrzydził sobie dziedzictwo swoje,

41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.

I podał ich w ręce poganom; a panowali nad nimi, którzy ich mieli w nienawiści;

42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.

I uciskali ich nieprzyjaciele ich, tak, że poniżeni byli pod ręką ich.

43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.

Częstokroć ich wybawiał; wszakże go oni wzruszali do gniewu radami swemi, zaczem poniżeni byli dla nieprawości swoich.

44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,

A wszakże wejrzał na ucisk ich, i usłyszał wołanie ich.

45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.

Bo sobie wspomniał na przymierze swoje z nimi, a żałował tego według wielkiej litości swojej.

46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.

Tak, że im zjednał miłosierdzie przed oczyma wszystkich, którzy ich byli pojmali.

47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.

Wybawże nas, Panie, Boże nasz! a zgromadź nas z tych pogan, abyśmy wysławiali imię świętobliwości twojej, a chlubili się w chwale twojej.

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!

Błogosławiony Pan, Bóg Izraelski, od wieków aż na wieki; na co niech rzecze wszystek lud: Amen, Halleluja.