Від Марка 9
1 І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».
He said to them, "Truly I tell you, there are some standing here who will in no way taste death until they see the Kingdom of God come with power."
2 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними:
After six days Jesus took with him Peter, James, and John, and brought them up onto a high mountain privately by themselves, and he was changed into another form in front of them.
3 Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити.
His clothing became glistening, exceedingly white, such as no launderer on earth can whiten them.
4 І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.
Elijah and Moses appeared to them, and they were talking with Jesus.
5 Петро сказав Ісусові: «Равві, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
Peter said to Jesus, "Rabbi, it is good for us to be here. Let us make three tents: one for you, one for Moses, and one for Elijah."
6 Бо не знав, що сказати, такі налякані були.
For he did not know what to answer, for they became very afraid.
7 Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»
A cloud came, overshadowing them, and a voice came out of the cloud, "This is my beloved Son. Listen to him."
8 І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
Suddenly looking around, they saw no one with them anymore, except Jesus alone.
9 Коли вони сходили з гори, [Ісус] наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
As they were coming down from the mountain, he commanded them that they should tell no one what things they had seen, until after the Son of Man had risen from the dead.
10 Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.
They kept this saying to themselves, questioning what the "rising from the dead" meant.
11 Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
They asked him, saying, "Why do the scribes say that Elijah must come first?"
12 [Ісус] відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим.
And he said to them, "Elijah indeed comes first, and restores all things. And why is it written of the Son of Man that he should suffer many things and be rejected?
13 Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.
But I tell you that Elijah has come, and they have also done to him whatever they wanted to, even as it is written about him."
14 Повернувшись до [інших] учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними.
And when they came to the disciples, they saw a large crowd around them, and scribes questioning them.
15 Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його.
Immediately all the crowd, when they saw him, were greatly amazed, and running to him greeted him.
16 Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними?
He asked them, "What are you arguing about with them?"
17 Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти.
And one out of the crowd answered him, "Teacher, I brought to you my son, who has a mute spirit;
18 Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
and wherever it seizes him, it throws him down, and he foams at the mouth, and grinds his teeth, and wastes away. I asked your disciples to cast it out, and they weren't able."
19 [Ісус] у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене!
And answering, he said to them, "You unbelieving generation, how long must I be with you? How long must I put up with you? Bring him to me."
20 І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.
They brought him to him, and when he saw him, immediately the spirit convulsed him, and he fell on the ground, wallowing and foaming at the mouth.
21 Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства.
He asked his father, "How long has it been since this has come to him?" He said, "From childhood.
22 Часто [дух] кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.
And it has often cast him both into fire and into water, to destroy him. But if you can do anything, have compassion on us, and help us."
23 Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує!
Jesus said to him, "'If you can?' All things are possible to him who believes."
24 Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству.
Immediately the father of the child cried out and said, "I believe. Help my unbelief."
25 Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»
When Jesus saw that a crowd came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to him, "You deaf and mute spirit, I command you, come out of him, and never enter him again."
26 Скрикнувши, [дух] сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.
Having screamed, and convulsed greatly, it came out of him. The boy became like one dead; so much that most of them said, "He is dead."
27 Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.
But Jesus took him by the hand, and raised him up; and he arose.
28 Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона?
And when he had come into the house, his disciples asked him privately, "Why could we not cast it out?"
29 Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.
And he said to them, "This kind cannot come out by anything but prayer and fasting."
30 Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. [Ісус] не хотів, щоб хтось дізнався про це,
They went out from there, and passed through Galilee. He did not want anyone to know it.
31 бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне».
For he was teaching his disciples, and said to them, "The Son of Man is being handed over to the hands of men, and they will kill him; and when he is killed, after three days he will rise again."
32 Однак [учні] не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.
But they did not understand the saying, and were afraid to ask him.
33 Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, [Ісус] запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі?
He came to Capernaum, and when he was in the house he asked them, "What were you arguing on the way?"
34 Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.
But they were silent, for they had disputed one with another on the way about who was the greatest.
35 Тоді [Ісус] присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх.
And he sat down, and called the twelve; and he said to them, "If anyone wants to be first, he must be last of all, and servant of all."
36 [Ісус] узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:
He took a little child, and set him in the midst of them. Taking him in his arms, he said to them,
37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.
"Whoever receives one such little child in my name, receives me, and whoever receives me, does not receive me, but him who sent me."
38 Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
John said to him, "Teacher, we saw someone casting out demons in your name; and we forbade him, because he was not following us."
39 Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене.
But Jesus said, "Do not forbid him, for there is no one who will do a mighty work in my name, and be able quickly to speak evil of me.
40 Той, хто не проти нас, той за нас.
For whoever is not against us is for us.
41 Адже хто подасть вам чашу води в ім’я [Моє], бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.
For whoever will give you a cup of water to drink in my name, because you belong to the Christ, truly I tell you, he will in no way lose his reward.
42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море.
Whoever will cause one of these little ones who believe in me to stumble, it would be better for him if he was thrown into the sea with a millstone hung around his neck.
43 Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, (Geenna g1067)
If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life maimed, rather than having your two hands to go into hell, into the unquenchable fire, (Geenna g1067)
44 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
45 Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, (Geenna g1067)
If your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life lame, rather than having your two feet to be cast into hell. (Geenna g1067)
46 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
47 Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну, (Geenna g1067)
If your eye causes you to stumble, cast it out. It is better for you to enter into the Kingdom of God with one eye, rather than having two eyes to be cast into hell, (Geenna g1067)
48 «де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».
'where their worm does not die, and the fire is not quenched.'
49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.
For everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be salted with salt.
50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.
Salt is good, but if the salt has lost its saltiness, how can you make it salty? Have salt in yourselves, and be at peace with one another."
