Від Луки 4
1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
Linu Jesu, chokwi zula Luhuho Lujolola, hakazwa kulwizi lwa Jodani, mi ava yendiswe Luhuho mwi halaupa.
2 Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
havena mazuva ena makumi one nalikiwa kwa javulusi. Kakwina cha va lile mwao mazuva, mi kuma manisilizo eyo inako chava fwile inzala.
3 Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
Javulusi cha wamba kwali, “Haiva u Mwana we Ireza, ulaele ilibwe ive chinkwa.”
4 Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
Jesu cha mwitava, “Kuñoletwe, Muntu kahali vulyo ha chinkwa.”
5 Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
Linu javulusi cha mutwala ha chivaka chile, ni ku mutondeza mivuso yonse ye inkanda hohwaho vulyo.
6 й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
Javulusi cha wamba kwali, “Ka ni kuhe vuyendisi bwe inkanda ni vulotu vonse, kakuti zivahewa kwangu, mi ni wola kuziha yense unisaka.
7 Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
haiva chiwani kuvamela ni kuni kunkwila muive yako.”
8 Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
Jesu che tava cha muti, Kuñoletwe, mo kunkwile Simwine Ireza, mi hape mo mutendele yenke.”
9 Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
Linu javulusi cheza kutwala Jesu mwa Jerusalema niku muvika ha chivaka chichilelele cha muzako we tempele, mi chati kwali, “Heiva u Mwana we Ireza, lisohele hansi kuzwa hanu.
10 бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
“Kakuti ku ñoletwe, mwa laele ma ñiloi akwe, a amana niwe, aku vukeleze,
11 А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
mi hape, 'Ka akunyemune muma yanza ao, kuti kenzu u chunchuli itende lyako hebwe.”'
12 Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
Kuku mwitava, Jesu chati, “Ku wambitwe, 'Kenzu viki Simwine Ireza wako hakulikwa.”'
13 Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
Cwale javulusi ha mana kulika Jesu, cheza ku musiya ni kuyenda haisi imwi inako.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
Linu Jesu havola mwa Galilea muziho zo Luhuho, indava zi amana naye chize zulankana ku zimbuluka chikiliti chonse.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
Mi chatanga ku luta mu ma sinagoge avo mi vonse chi va mutemba.
16 [Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
Cha keza mwa Nazareta, mwi tolopo mwa va kulili, mi sina ha i vali chizo chakwe, cheza mu ma sinagoge i va li zuva lya la Mugivelo, sina ha i vali chizo, cha zima ni ku vala cha ku huweleza.
17 Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
Imbuka ya mupolofita Isaya iva hewa kwali, che yalula imbuka ni kuwana chi vaka hai va ñoletwe,
18 «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
Luhuho lwa Simwene lwina hangu, kakuti a vani singi ku wamba makande malotu ku va shevete. A va ni tumi ku nkonkelza intukuluho ku va suminwe, ku lukulula va lyatililwe, mi ni ku vo zekeza ku vona ku va sa voni,
19 проповідувати рік Господнього милосердя».
ni ku konkeleza chi limo cha Simwine che nshemuvo.”
20 І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
Che yala imbuka, ni ku i voza ku ya vali muvavaleli ne kala hansi. Menso a vonse va vena mu ma sinagoge a va lolete vulyo hali.
21 Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
Chatanga ku wamba ku vali, “Sunu i intimana chi ye zuzilikizwa ni mu zuwile.”
22 Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
Vonse mwateni chi va va paka ku zavali ku wamba mi chiva komokiswa cha manzwi e zwile chishemo avali ku zwa mukaholo kakwe. Va vali ku wamba, “Uzu mwana Josefa wa muswisu, nandi kanjeye?”
23 Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
Cha wamba ku vali, “Cheniti ka muwambe iyi inguli kwangu, 'Iñanga, lihoze u mwine. Zonse zitu va zuwi zo va pangi mwa Kapenaumi, pange zi swana ni mu munzi we tolopo yako.”'
24 І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
Kono cha wamba, “Ni mi wa mbila vu niti kakwina mupolofita yo tambulwa mwi tolopo munzi we tolopo yakwe.
25 Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
Kono mu vuniti ni mi wambila ku vena vafwililwe vangi mwa Isilaele mwinako ya Eliya, i wulu hali ve yalite zilimo zotatwe ni myezi i ma na iyanza ni chonke, chi kweza inanga ikando mu chi vaka chonse.
26 але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
kono Eliya kena ava tumwa nanga ku umwina wavo, konji kwa Zarefasi mwa Sidoni, ku yo fwililwe ya vali kwi kala mwateni.
27 І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
Kuvali kwina ve mbingwa vangi mwa Isilaele mwi nako ya Elisha mupolofita, kono ka kwina kuvali ya va hozwa kwande ya Namani mwina Siriya.”
28 Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
Vonse vantu va vena mu ma sinagoge chi ve zula kuvenga hava zuwa izi zintu.
29 Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
Chiva zimana, ni ku mu hambiliza kuzwa mwi tolopo. Chiva muhitisa ku mu vika ku impela ya chiwulu hava za kitwe itolopo yavo, kuti va musohele he impela ya chiwulu.
30 Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
Kono cha va hita hakati kavo mi chaya ku chimwi chi vaka.
31 І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
Linu cha na sezumukela mwa Kapenaumi, mwi tolopo ya Galileya, mi ava tangi kuva luta ivali la Mugivelo.
32 Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
Va va komokiswa mulutilo wakwe, kakuti ava wambi ni vuyendisi.
33 У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
Hanu mu masinagoge ku vena mukwame ya vena i dimona-luhuho lusajololi, mi chahuweleza ahulu cha linzwi.
34 ―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
“Mawe! tuswanela kupanganzi nawe, Jesu wa Nazareta? Wakeza ku ku tusinyasinya? Ni kwizi kuti njiweni- Yenke yo Jolola wa Ireza.”
35 Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
Jesu cha kalimela i dimona, chikuti, “Kenzu wambi zwe mukati kakwe!” Cwale aho i dimona li va soheli mukwame hansi mukati kavo, chilyazwa mukati kakwe, mi kena liva muholofazi ni hakuva vulyo.
36 Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
Vantu vonse va va komokwa ahulu, chi va zwila havusu ku wamba zateni zumwi ku zumwi. Chivati, “Kanti manzwi amushovo nzi aa? U laela luhuho lusajololi che nkamaiso ni ziho mi zi zwa.”
37 І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
Linu makande aa amana naye chi atanga kwi zivankana zivaka ku zimbuluka chikiliti.
38 Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
Linu Jesu chazwa mu ma sinagoge ni kwinjila munzuvo ya Simoni. Hanu makwenyani va Simoni va chanakazi va vakatezwe vutuku bwa kuhisa muvili (isinza), mi chiva mu kumbila cha kuli kombeleza kachakwe.
39 Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
Linu chazima hali ni ku kalimela isinza, mi nilya musiya. Haho vulyo cha zimana ni kutanga ku vatendela.
40 Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
Izuva ha limina, vantu chivaleta vonse va vali kulwala matuku avali ku chinchana chinchana kwa Jesu. Chavika mayanza akwe havali vonse ni kuva hoza.
41 З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
Madimona nao chiazwa muvantu vangi, ni a lila kuhuwa mi nati, “Njewe Mwana we Ireza!” Jesu cha kalimela madimona, mi kena ava azuminini ku wamba, kakuti a vezi kuti ivali nji Kirisite.
42 На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
Izuva haliza ku zwa, chazwa ni kuya ku chivaka chili patite. Chisi cha vantu chi vali kumu lola chi cheza ku chi vaka kwavena. Chi va lika ku mukanisa kuti kanzi azwi havali.
43 Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
Kono chati kuvali, ni swanela ku wamba makande malotu omu muvuso we Ireza ku matolopo mangi, kakuti njivaka hani ni vaka tumwa kunu.
44 І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
Linu cha zwila havusu ku kutaza mu ma sinagoge mane konse kwa Judeya.
