Від Луки 2
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
In quei giorni un decreto di Cesare Augusto ordinò che si facesse il censimento di tutta la terra.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
Questo primo censimento fu fatto quando era governatore della Siria Quirinio.
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
Andavano tutti a farsi registrare, ciascuno nella sua città.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
Anche Giuseppe, che era della casa e della famiglia di Davide, dalla città di Nazaret e dalla Galilea salì in Giudea alla città di Davide, chiamata Betlemme,
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
per farsi registrare insieme con Maria sua sposa, che era incinta.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
Ora, mentre si trovavano in quel luogo, si compirono per lei i giorni del parto.
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
Diede alla luce il suo figlio primogenito, lo avvolse in fasce e lo depose in una mangiatoia, perché non c'era posto per loro nell'albergo.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
C'erano in quella regione alcuni pastori che vegliavano di notte facendo la guardia al loro gregge.
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
Un angelo del Signore si presentò davanti a loro e la gloria del Signore li avvolse di luce. Essi furono presi da grande spavento,
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
ma l'angelo disse loro: «Non temete, ecco vi annunzio una grande gioia, che sarà di tutto il popolo:
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
oggi vi è nato nella città di Davide un salvatore, che è il Cristo Signore.
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
Questo per voi il segno: troverete un bambino avvolto in fasce, che giace in una mangiatoia».
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
E subito apparve con l'angelo una moltitudine dell'esercito celeste che lodava Dio e diceva:
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
«Gloria a Dio nel più alto dei cieli e pace in terra agli uomini che egli ama».
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
Appena gli angeli si furono allontanati per tornare al cielo, i pastori dicevano fra loro: «Andiamo fino a Betlemme, vediamo questo avvenimento che il Signore ci ha fatto conoscere».
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
Andarono dunque senz'indugio e trovarono Maria e Giuseppe e il bambino, che giaceva nella mangiatoia.
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
E dopo averlo visto, riferirono ciò che del bambino era stato detto loro.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
Tutti quelli che udirono, si stupirono delle cose che i pastori dicevano.
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
Maria, da parte sua, serbava tutte queste cose meditandole nel suo cuore.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
I pastori poi se ne tornarono, glorificando e lodando Dio per tutto quello che avevano udito e visto, com'era stato detto loro.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
Quando furon passati gli otto giorni prescritti per la circoncisione, gli fu messo nome Gesù, come era stato chiamato dall'angelo prima di essere concepito nel grembo della madre.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
Quando venne il tempo della loro purificazione secondo la Legge di Mosè, portarono il bambino a Gerusalemme per offrirlo al Signore,
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
come è scritto nella Legge del Signore: ogni maschio primogenito sarà sacro al Signore;
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
e per offrire in sacrificio una coppia di tortore o di giovani colombi, come prescrive la Legge del Signore.
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
Ora a Gerusalemme c'era un uomo di nome Simeone, uomo giusto e timorato di Dio, che aspettava il conforto d'Israele;
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
lo Spirito Santo che era sopra di lui, gli aveva preannunziato che non avrebbe visto la morte senza prima aver veduto il Messia del Signore.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
Mosso dunque dallo Spirito, si recò al tempio; e mentre i genitori vi portavano il bambino Gesù per adempiere la Legge,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
lo prese tra le braccia e benedisse Dio:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
«Ora lascia, o Signore, che il tuo servo vada in pace secondo la tua parola;
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
perché i miei occhi han visto la tua salvezza,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
preparata da te davanti a tutti i popoli,
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
luce per illuminare le genti e gloria del tuo popolo Israele».
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
Il padre e la madre di Gesù si stupivano delle cose che si dicevano di lui.
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
Simeone li benedisse e parlò a Maria, sua madre: «Egli è qui per la rovina e la risurrezione di molti in Israele, segno di contraddizione
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
perché siano svelati i pensieri di molti cuori. E anche a te una spada trafiggerà l'anima».
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
C'era anche una profetessa, Anna, figlia di Fanuèle, della tribù di Aser. Era molto avanzata in età, aveva vissuto col marito sette anni dal tempo in cui era ragazza,
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
era poi rimasta vedova e ora aveva ottantaquattro anni. Non si allontanava mai dal tempio, servendo Dio notte e giorno con digiuni e preghiere.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
Sopraggiunta in quel momento, si mise anche lei a lodare Dio e parlava del bambino a quanti aspettavano la redenzione di Gerusalemme.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
Quando ebbero tutto compiuto secondo la legge del Signore, fecero ritorno in Galilea, alla loro città di Nazaret.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Il bambino cresceva e si fortificava, pieno di sapienza, e la grazia di Dio era sopra di lui.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
I suoi genitori si recavano tutti gli anni a Gerusalemme per la festa di Pasqua.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
Quando egli ebbe dodici anni, vi salirono di nuovo secondo l'usanza;
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
ma trascorsi i giorni della festa, mentre riprendevano la via del ritorno, il fanciullo Gesù rimase a Gerusalemme, senza che i genitori se ne accorgessero.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
Credendolo nella carovana, fecero una giornata di viaggio, e poi si misero a cercarlo tra i parenti e i conoscenti;
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
non avendolo trovato, tornarono in cerca di lui a Gerusalemme.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
Dopo tre giorni lo trovarono nel tempio, seduto in mezzo ai dottori, mentre li ascoltava e li interrogava.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
E tutti quelli che l'udivano erano pieni di stupore per la sua intelligenza e le sue risposte.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
Al vederlo restarono stupiti e sua madre gli disse: «Figlio, perché ci hai fatto così? Ecco, tuo padre e io, angosciati, ti cercavamo».
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
Ed egli rispose: «Perché mi cercavate? Non sapevate che io devo occuparmi delle cose del Padre mio?».
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
Ma essi non compresero le sue parole.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
Partì dunque con loro e tornò a Nazaret e stava loro sottomesso. Sua madre serbava tutte queste cose nel suo cuore.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
E Gesù cresceva in sapienza, età e grazia davanti a Dio e agli uomini.
