Від Луки 16
1 Потім сказав учням: ―В одного багатого чоловіка був управитель, якого звинуватили в марнотратстві.
And he said also to his disciples, There was a certain rich man, which had a steward; and the same was accused to him that he had wasted his goods.
2 Він покликав його та сказав: «Що це я чую про тебе? Дай мені звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти».
And he called him, and said to him, How is it that I hear this of you? give an account of your stewardship; for you may be no longer steward.
3 Управитель подумав: «Що мені робити? Мій господар звільняє мене. Копати – не маю сил, просити – соромно.
Then the steward said within himself, What shall I do? for my lord takes away from me the stewardship: I cannot dig; to beg I am ashamed.
4 Але я знаю, що робити, щоб, коли мене звільнять з управління, знайшлися люди, які приймуть мене до своїх домівок».
I am resolved what to do, that, when I am put out of the stewardship, they may receive me into their houses.
5 Почав він кликати кожного з боржників свого господаря. Першого він запитав: «Скільки ти винен моєму господареві?»
So he called every one of his lord’s debtors to him, and said to the first, How much owe you to my lord?
6 Той відповів: «Сто мір оливкової олії». І сказав йому: «Візьми швидко свою розписку та запиши п’ятдесят».
And he said, An hundred measures of oil. And he said to him, Take your bill, and sit down quickly, and write fifty.
7 Потім другому сказав: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто мір пшениці». Він сказав йому: «Візьми свою розписку та пиши вісімдесят».
Then said he to another, And how much owe you? And he said, An hundred measures of wheat. And he said to him, Take your bill, and write fourscore.
8 Господар похвалив нечесного управителя за його кмітливість, бо сини цього світу мудріші у справах зі своїм родом, ніж сини світла. (aiōn g165)
And the lord commended the unjust steward, because he had done wisely: for the children of this world are in their generation wiser than the children of light. (aiōn g165)
9 Я кажу вам: здобувайте собі приятелів за допомогою неправедного багатства, щоб коли воно мине, вас прийняли у вічні оселі. (aiōnios g166)
And I say to you, Make to yourselves friends of the mammon of unrighteousness; that, when you fail, they may receive you into everlasting habitations. (aiōnios g166)
10 Хто вірний у малому, той вірний і у великому, а невірний у малому, і у великому невірний.
He that is faithful in that which is least is faithful also in much: and he that is unjust in the least is unjust also in much.
11 Отже, якщо ви не були вірні в неправедних багатствах, хто вам довірить справжнє?
If therefore you have not been faithful in the unrighteous mammon, who will commit to your trust the true riches?
12 Якщо в чужому не були вірні, хто вам дасть ваше?
And if you have not been faithful in that which is another man’s, who shall give you that which is your own?
13 Жоден слуга не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.
No servant can serve two masters: for either he will hate the one, and love the other; or else he will hold to the one, and despise the other. You cannot serve God and mammon.
14 Почули про це фарисеї, які любили гроші, та глузували з Нього.
And the Pharisees also, who were covetous, heard all these things: and they derided him.
15 Але [Ісус] відповів їм: ―Ви вдаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне в очах Бога.
And he said to them, You are they which justify yourselves before men; but God knows your hearts: for that which is highly esteemed among men is abomination in the sight of God.
16 Закон та Пророки були до Івана. Відтоді проповідується Добра Звістка Царства Божого, і кожен із зусиллям входить у нього.
The law and the prophets were until John: since that time the kingdom of God is preached, and every man presses into it.
17 Але скоріше небо та земля зникнуть, ніж одна риска Закону пропаде.
And it is easier for heaven and earth to pass, than one pronunciation mark of the law to fail.
18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, перелюбствує; і всякий, хто одружується з розлученою жінкою, чинить перелюб.
Whoever puts away his wife, and marries another, commits adultery: and whoever marries her that is put away from her husband commits adultery.
19 Був собі багатий чоловік, який одягався в дорогу та вишукану одежу. Щодня він розкішно бенкетував.
There was a certain rich man, which was clothed in purple and fine linen, and fared sumptuously every day:
20 Біля його воріт лежав убогий, на ім’я Лазар, що весь був у виразках
And there was a certain beggar named Lazarus, which was laid at his gate, full of sores,
21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого. Собаки, підходячи, лизали його рани.
And desiring to be fed with the crumbs which fell from the rich man’s table: moreover the dogs came and licked his sores.
22 Надійшов час, убогий помер, і ангели віднесли його на лоно Авраама. Помер же і багач, і поховали його.
And it came to pass, that the beggar died, and was carried by the angels into Abraham’s bosom: the rich man also died, and was buried;
23 А в пеклі, будучи в муках, він підняв свої очі та побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні. (Hadēs g86)
And in hell he lift up his eyes, being in torments, and sees Abraham afar off, and Lazarus in his bosom. (Hadēs g86)
24 І, закричавши, сказав: «Отче Аврааме! Змилуйся наді мною та пішли Лазаря, нехай умочить кінець свого пальця у воду та прохолодить мій язик, бо я сильно страждаю в цьому полум’ї».
And he cried and said, Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water, and cool my tongue; for I am tormented in this flame.
25 Авраам відповів: «Сину! Згадай, що ти за життя свого одержав свої блага, як і Лазар – своє лихо. Тепер же він тішиться, а ти страждаєш.
But Abraham said, Son, remember that you in your lifetime received your good things, and likewise Lazarus evil things: but now he is comforted, and you are tormented.
26 І крім того, між нами та вами встановлена велика прірва, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не могли, і щоб звідти до нас не переходили».
And beside all this, between us and you there is a great gulf fixed: so that they which would pass from hence to you cannot; neither can they pass to us, that would come from there.
27 Той відповів: «Тоді благаю тебе, отче, пошли Лазаря в дім мого батька,
Then he said, I pray you therefore, father, that you would send him to my father’s house:
28 бо в мене п’ятеро братів, нехай він засвідчить їм, щоб вони не прийшли в це місце страждання».
For I have five brothers; that he may testify to them, lest they also come into this place of torment.
29 Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та Пророків, нехай їх слухають».
Abraham says to him, They have Moses and the prophets; let them hear them.
30 Але той відповів: «Ні, отче Аврааме, якщо хтось із мертвих піде до них, то вони покаються!»
And he said, No, father Abraham: but if one went to them from the dead, they will repent.
31 Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і Пророків не слухають, то навіть якщо хтось із мертвих воскресне, це їх не переконає».
And he said to him, If they hear not Moses and the prophets, neither will they be persuaded, though one rose from the dead.
