Від Луки 15
1 Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
Now all the tax collectors and sinners were coming close to him to hear him.
2 Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
The Pharisees and the scribes murmured, saying, “This man welcomes sinners, and eats with them.”
3 Тоді Він розповів їм притчу:
He told them this parable:
4 ―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
“Which of you men, if you had one hundred sheep and lost one of them, wouldn’t leave the ninety-nine in the wilderness and go after the one that was lost, until he found it?
5 І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
When he has found it, he carries it on his shoulders, rejoicing.
6 Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
When he comes home, he calls together his friends and his neighbours, saying to them, ‘Rejoice with me, for I have found my sheep which was lost!’
7 Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
I tell you that even so there will be more joy in heaven over one sinner who repents, than over ninety-nine righteous people who need no repentance.
8 Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
“Or what woman, if she had ten drachma coins, if she lost one drachma coin, wouldn’t light a lamp, sweep the house, and seek diligently until she found it?
9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
When she has found it, she calls together her friends and neighbours, saying, ‘Rejoice with me, for I have found the drachma which I had lost!’
10 Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
Even so, I tell you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner repenting.”
11 Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
He said, “A certain man had two sons.
12 Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
The younger of them said to his father, ‘Father, give me my share of your property.’ So he divided his livelihood between them.
13 Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
Not many days after, the younger son gathered all of this together and travelled into a far country. There he wasted his property with riotous living.
14 Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
When he had spent all of it, there arose a severe famine in that country, and he began to be in need.
15 І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
He went and joined himself to one of the citizens of that country, and he sent him into his fields to feed pigs.
16 Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
He wanted to fill his belly with the pods that the pigs ate, but no one gave him any.
17 Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
But when he came to himself, he said, ‘How many hired servants of my father’s have bread enough to spare, and I’m dying with hunger!
18 Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
I will get up and go to my father, and will tell him, “Father, I have sinned against heaven and in your sight.
19 і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
I am no more worthy to be called your son. Make me as one of your hired servants.”’
20 І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
“He arose and came to his father. But while he was still far off, his father saw him and was moved with compassion, and ran, fell on his neck, and kissed him.
21 Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
The son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and in your sight. I am no longer worthy to be called your son.’
22 Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
“But the father said to his servants, ‘Bring out the best robe and put it on him. Put a ring on his hand and sandals on his feet.
23 Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
Bring the fattened calf, kill it, and let’s eat and celebrate;
24 бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
for this, my son, was dead and is alive again. He was lost and is found.’ Then they began to celebrate.
25 А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
“Now his elder son was in the field. As he came near to the house, he heard music and dancing.
26 Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
He called one of the servants to him and asked what was going on.
27 «Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
He said to him, ‘Your brother has come, and your father has killed the fattened calf, because he has received him back safe and healthy.’
28 Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
But he was angry and would not go in. Therefore his father came out and begged him.
29 Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
But he answered his father, ‘Behold, these many years I have served you, and I never disobeyed a commandment of yours, but you never gave me a goat, that I might celebrate with my friends.
30 Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
But when this your son came, who has devoured your living with prostitutes, you killed the fattened calf for him.’
31 [Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
“He said to him, ‘Son, you are always with me, and all that is mine is yours.
32 Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
But it was appropriate to celebrate and be glad, for this, your brother, was dead, and is alive again. He was lost, and is found.’”
