Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
Tun Pakai in seijui adang mi somsagi le ni alhengdoh in amaho chu akop kop'in khotin le muntin vilding agot naho ah asol in ahi.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
Hiche ho cheng hi amaho ahilchahna ahi: “Lousoh ga khoptup ding atam, ahin natong ho alhome. Hijeh chun Pakai hengah taovun amachu ga chomtup dia mopo ahi; alouva natong ding mi ahin solbe nadin thum'un.”
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Tun cheuvin, chuleh geldoh jingun keiman si-al lah'a kelngoi kisol tobanga kasol nahiuve.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Sum le pai ima kipoh hih'un, sakhao jong kipoh hih'un, kengchot akop'in jong pohih un. Chuleh lampi dungah khattou lem dingin kingapa hih'un.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
Khattou in'a nalut teng uleh, amasan “Pathen lungmonna hiche in'a hin umhen” tin asauvin.
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
Hichea cheng ho chu alungmon uleh, phattheina chu umden ding; achutilou uleh, phattheina chu nahenguva hung kile ding ahi.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
In khat'a kon inkhat ah vahle hih'un. Munkhat bou ah um unlang, amahon napeh peh uchu neuvin chule don'un. Min phatah a najen nau sanding kiphalam hih'un, ajehchu anatong chun alosan amuding mong ahi.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
“Khopi khat a nalut uva nasan uleh, namasanga ahin luidoh doh uchu neuvin.”
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
Adamlou sudam'un lang seipeh'un, “Pathen Lenggam chu tun nakom uva aumtai” tiuvin.
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
Ahin khopi khattou in nasan dauleh, alampiu dunga chun chedoh unlang seiyun,
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
Nakhopiu sunga vutkhu ho geiyin kakenguva kon'in kathing lhauve, nasoso kisoh dinga dalhah nahiuve ti vetsahnan. Chule hiche hi heuvin–Pathen Lenggam chu anaitai!
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
Kaseipeh nahiuve thupi kitan nileh agilou Sodom kho chu chutobang khopi ho sanga phajep diu ahi.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
“Itobang lunghemnan nangau hitam, vo Korazin le Bethsaida! Ijeh inem itile nalah'a thilkidang kibol hohi agilou Tyre le Sidon khohoa kibol hitaveleh, sotlaiya pat'in amipihon achonset nauva kon lungheina nei untin, khaodippon kisil untin chule akisih'u tahlang nan aluchung uvah vutvam kiloi tauvinte.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
Henge, Tyre le Sidon khopi teni hi thupi kitan nileh nangho sanga phajep diu ahi.
Chule nangho Capernaum mite, van-gam'ah jabolna chang nauvin natem? Nachan loudiu ahi, thina mun'a nachesuh joh diu ahi,” ati. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
Chuin aseijuite jah'a aseiyin, “Koihileh nathuhil'u kisan a chun keijong eisan ahi. Chule napampai chan'u chun keijong eipampai ahi. Chule koihileh keima eipampai chan chun Pathen, eihinsolpa apampai ahi” ati.
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
Seijui somsagi leni ho ahung kileuvin, thanom tah in thulhut ahin bol'un ahi. “Pakai, thilhaho jeng jong kathu uvin anunge nangma min kapat ule,” atiuve.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
“Henge” tin amaho aseipeh in, “Keiman Satan van'a kona kolphe banga alhahsuh kamui!
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Veuvin, keiman nangho galmi thilboltheina chunga thuneina kapeh nahiuve, chule nanghon gul le aipi chunga lam najot diu chule nachilgoi dingu ahi. Imachan nasuhkhah loudiu ahi.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Amavang lhagao gilou nathuuva anun jeh in kipah hih'un, ahin van-gam'a namin'u akijihlut jeh joh in kipah un,” ati.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
Hiche pettah chun Yeshua Lhagao Thenga kipana adimset tan, chuin hitin aseiye, “O Hepa, van le lei Pakai, hiche thilho nangman aching le athem'a kigel hoa pat'a naselguh a, chapang ho henga naphondoh jeh in kakipah'e. Henge Pa, hitia kibol hin nangma nalunglhai sah'e,” ati.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
“Kapan keima imajouse chunga mopohna eipeh ahitai. Pa tailou koiman Chapa chu dihtah in ahepoi, chule Chapa tailou le Chapa in hetsah dinga alhen ho tailouvin koiman Pachu dihtah in ahepoi” ati.
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
Chuin amaho changseh aumpet un, aman aseijuite heng lam ngan aseiye, “Nathilmu chengseu mu ah mit hochu anunnom e.
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
Kaseipeh nahiuve, themgao ho le lengho tamtah'in nathilmu chengseu hi muding anagaldot jingu ahin, hinlah anamupouve. Chuleh najah houhi jah ding anagaldot jing'u ahin, hinlah anaja pouve,” ati.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
Nikhat hou danthua them khat Yeshua patep dingin adingdoh in hiche thudoh hi adonge, “Houhil, tonsot hinna kanei thei nadia ipi kabol ding ham?” ati. (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
Yeshuan adonbut in, “Mose dan in ipi asei em? Iti nasim am?” tin adongtai.
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
Mipa chun adonbut in, “Nangman nalung pumpin, na lhagao pumpin, na thaneina pumpin, chule nalungthim pumpin Pakai naPathen chu ngailun. Chule nangma nakingailut bangin naheng nakom ngailun,” tin aseiye ati.
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
“Adih'e” tin Yeshuan aseipeh in, “Hichu bol'in chule nahin ding ahi!” ati.
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
Mipa chun athilbol them akichan nom'in, hijeh chun Yeshua chu adongin, “Koiham kaheng kakom?” ati.
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
Yeshuan thusim khat in adonbut in: “Juda mikhat Jerusalem a pat Jericho lam jon in ajin suh in ahi, chule ama chu lamkah ah migucha michom hon abulu un, aponsil aholhah peh un, avouvin, chule athisa tobang'in lam pang'ah adalha tauve.”
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
Thempu khat in agatoh khan, hinlah mipa chuva akijam amu mu chun, lampi pang langkhat joh apal in adalhatai.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
Hou'in lhachale ho khat agachen chule chukom'a akijam chu amun, ahin aman jong lamsih lang khat ah apeldoh tai.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
“Chuin musit'a um Samaria mikhat ahung pheiyin, mipa amu chun, avoujang nat peh tan ahi.”
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
Akom ah ache naiyin, Samaria mipa chun akivohna maha chu ajen'in olive thao le ju asunkhum in, atompeh tai. Chuin mipa chu ama sangan chungah ahin puiyin, in khat ah ahin puilut in chukoma chun ajenlen ahi.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
Ajing in in-ngahpa chu dangka cheng ni apen, aseiyin, “Hichepa hi anavesui in. Achunga lutjat hiche sanga atamjoh khah le, kahung kit teng kapeh ding ahi,” ati.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
“Tun seiyin hiche mithum ho lah'a chu koipen tah chu hiche mipa gucha michom hon avoh pau dinga aheng akom hi ham?” tin Yeshuan adongtai.
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
Mipa chun adonbut in, “Akhoto pachu ahi,” ati. Chuin Yeshuan aseiyin, “Adih'e, tun chenlang chutobang chun gabol tan,” ati.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
Yeshua le aseijuite Jerusalem lam jona achejing laiyun, khokhat ahung lhung un, chua chun Martha kiti nun a-in'a dingin alemin ahi.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
Asopinu Mary chu Pakai kengbul ah atouvin, athuhil chu angaiye.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
Ahivangin Martha chu jan anneh lentah agon jeh chun alunggim in ahi. Yeshua komah ahungin ahung seitai, “Pakai dihtheilou nasah lou khattou ham kasopinu thipbeh a atouva ken natoh jouse katoh? Eihung kithopi na dingin hinsol in,” ati.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
Ahivangin Pakai in amanu hengah aseiyin, “Ngailut Martha, nangma hitiho jouse chunga hi lunggima lung himo nahi.”
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
“Thilkhat bouseh khohsah le lunggim nading aume. Maryn hichu akimudoh in, chule amanu a kona kilamang thei lou ding ahitai,” ati.
