Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
επειδηπερ πολλοι επεχειρησαν αναταξασθαι διηγησιν περι των πεπληροφορημενων εν ημιν πραγματων
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
καθως παρεδοσαν ημιν οι απ αρχης αυτοπται και υπηρεται γενομενοι του λογου
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
εδοξεν καμοι παρηκολουθηκοτι ανωθεν πασιν ακριβως καθεξης σοι γραψαι κρατιστε θεοφιλε
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
ινα επιγνως περι ων κατηχηθης λογων την ασφαλειαν
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
εγενετο εν ταις ημεραις ηρωδου του βασιλεως της ιουδαιας ιερευς τις ονοματι ζαχαριας εξ εφημεριας αβια και η γυνη αυτου εκ των θυγατερων ααρων και το ονομα αυτης ελισαβετ
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
ησαν δε δικαιοι αμφοτεροι ενωπιον του θεου πορευομενοι εν πασαις ταις εντολαις και δικαιωμασιν του κυριου αμεμπτοι
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
και ουκ ην αυτοις τεκνον καθοτι η ελισαβετ ην στειρα και αμφοτεροι προβεβηκοτες εν ταις ημεραις αυτων ησαν
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
εγενετο δε εν τω ιερατευειν αυτον εν τη ταξει της εφημεριας αυτου εναντι του θεου
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
κατα το εθος της ιερατειας ελαχεν του θυμιασαι εισελθων εις τον ναον του κυριου
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
και παν το πληθος του λαου ην προσευχομενον εξω τη ωρα του θυμιαματος
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
ωφθη δε αυτω αγγελος κυριου εστως εκ δεξιων του θυσιαστηριου του θυμιαματος
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
και εταραχθη ζαχαριας ιδων και φοβος επεπεσεν επ αυτον
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
ειπεν δε προς αυτον ο αγγελος μη φοβου ζαχαρια διοτι εισηκουσθη η δεησις σου και η γυνη σου ελισαβετ γεννησει υιον σοι και καλεσεις το ονομα αυτου ιωαννην
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
και εσται χαρα σοι και αγαλλιασις και πολλοι επι τη γεννησει αυτου χαρησονται
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
εσται γαρ μεγας ενωπιον του κυριου και οινον και σικερα ου μη πιη και πνευματος αγιου πλησθησεται ετι εκ κοιλιας μητρος αυτου
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
και πολλους των υιων ισραηλ επιστρεψει επι κυριον τον θεον αυτων
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
και αυτος προελευσεται ενωπιον αυτου εν πνευματι και δυναμει ηλιου επιστρεψαι καρδιας πατερων επι τεκνα και απειθεις εν φρονησει δικαιων ετοιμασαι κυριω λαον κατεσκευασμενον
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
και ειπεν ζαχαριας προς τον αγγελον κατα τι γνωσομαι τουτο εγω γαρ ειμι πρεσβυτης και η γυνη μου προβεβηκυια εν ταις ημεραις αυτης
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
και αποκριθεις ο αγγελος ειπεν αυτω εγω ειμι γαβριηλ ο παρεστηκως ενωπιον του θεου και απεσταλην λαλησαι προς σε και ευαγγελισασθαι σοι ταυτα
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
και ιδου εση σιωπων και μη δυναμενος λαλησαι αχρι ης ημερας γενηται ταυτα ανθ ων ουκ επιστευσας τοις λογοις μου οιτινες πληρωθησονται εις τον καιρον αυτων
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
και ην ο λαος προσδοκων τον ζαχαριαν και εθαυμαζον εν τω χρονιζειν αυτον εν τω ναω
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
εξελθων δε ουκ ηδυνατο λαλησαι αυτοις και επεγνωσαν οτι οπτασιαν εωρακεν εν τω ναω και αυτος ην διανευων αυτοις και διεμενεν κωφος
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
και εγενετο ως επλησθησαν αι ημεραι της λειτουργιας αυτου απηλθεν εις τον οικον αυτου
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
μετα δε ταυτας τας ημερας συνελαβεν ελισαβετ η γυνη αυτου και περιεκρυβεν εαυτην μηνας πεντε λεγουσα
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
οτι ουτως μοι πεποιηκεν ο κυριος εν ημεραις αις επειδεν αφελειν το ονειδος μου εν ανθρωποις
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
εν δε τω μηνι τω εκτω απεσταλη ο αγγελος γαβριηλ υπο του θεου εις πολιν της γαλιλαιας η ονομα ναζαρεθ
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
προς παρθενον μεμνηστευμενην ανδρι ω ονομα ιωσηφ εξ οικου δαβιδ και το ονομα της παρθενου μαριαμ
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
και εισελθων ο αγγελος προς αυτην ειπεν χαιρε κεχαριτωμενη ο κυριος μετα σου ευλογημενη συ εν γυναιξιν
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
η δε ιδουσα διεταραχθη επι τω λογω αυτου και διελογιζετο ποταπος ειη ο ασπασμος ουτος
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
και ειπεν ο αγγελος αυτη μη φοβου μαριαμ ευρες γαρ χαριν παρα τω θεω
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
και ιδου συλληψη εν γαστρι και τεξη υιον και καλεσεις το ονομα αυτου ιησουν
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
ουτος εσται μεγας και υιος υψιστου κληθησεται και δωσει αυτω κυριος ο θεος τον θρονον δαβιδ του πατρος αυτου
και βασιλευσει επι τον οικον ιακωβ εις τους αιωνας και της βασιλειας αυτου ουκ εσται τελος (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
ειπεν δε μαριαμ προς τον αγγελον πως εσται τουτο επει ανδρα ου γινωσκω
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
και αποκριθεις ο αγγελος ειπεν αυτη πνευμα αγιον επελευσεται επι σε και δυναμις υψιστου επισκιασει σοι διο και το γεννωμενον αγιον κληθησεται υιος θεου
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
και ιδου ελισαβετ η συγγενης σου και αυτη συνειληφυια υιον εν γηρα αυτης και ουτος μην εκτος εστιν αυτη τη καλουμενη στειρα
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
οτι ουκ αδυνατησει παρα τω θεω παν ρημα
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
ειπεν δε μαριαμ ιδου η δουλη κυριου γενοιτο μοι κατα το ρημα σου και απηλθεν απ αυτης ο αγγελος
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
αναστασα δε μαριαμ εν ταις ημεραις ταυταις επορευθη εις την ορεινην μετα σπουδης εις πολιν ιουδα
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
και εισηλθεν εις τον οικον ζαχαριου και ησπασατο την ελισαβετ
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
και εγενετο ως ηκουσεν η ελισαβετ τον ασπασμον της μαριας εσκιρτησεν το βρεφος εν τη κοιλια αυτης και επλησθη πνευματος αγιου η ελισαβετ
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
και ανεφωνησεν φωνη μεγαλη και ειπεν ευλογημενη συ εν γυναιξιν και ευλογημενος ο καρπος της κοιλιας σου
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
και ποθεν μοι τουτο ινα ελθη η μητηρ του κυριου μου προς με
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
ιδου γαρ ως εγενετο η φωνη του ασπασμου σου εις τα ωτα μου εσκιρτησεν εν αγαλλιασει το βρεφος εν τη κοιλια μου
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
και μακαρια η πιστευσασα οτι εσται τελειωσις τοις λελαλημενοις αυτη παρα κυριου
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
και ειπεν μαριαμ μεγαλυνει η ψυχη μου τον κυριον
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
και ηγαλλιασεν το πνευμα μου επι τω θεω τω σωτηρι μου
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
οτι επεβλεψεν επι την ταπεινωσιν της δουλης αυτου ιδου γαρ απο του νυν μακαριουσιν με πασαι αι γενεαι
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
οτι εποιησεν μοι μεγαλεια ο δυνατος και αγιον το ονομα αυτου
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
και το ελεος αυτου εις γενεας γενεων τοις φοβουμενοις αυτον
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
εποιησεν κρατος εν βραχιονι αυτου διεσκορπισεν υπερηφανους διανοια καρδιας αυτων
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
καθειλεν δυναστας απο θρονων και υψωσεν ταπεινους
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
πεινωντας ενεπλησεν αγαθων και πλουτουντας εξαπεστειλεν κενους
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
αντελαβετο ισραηλ παιδος αυτου μνησθηναι ελεους
καθως ελαλησεν προς τους πατερας ημων τω αβρααμ και τω σπερματι αυτου εις τον αιωνα (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
εμεινεν δε μαριαμ συν αυτη ωσει μηνας τρεις και υπεστρεψεν εις τον οικον αυτης
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
τη δε ελισαβετ επλησθη ο χρονος του τεκειν αυτην και εγεννησεν υιον
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
και ηκουσαν οι περιοικοι και οι συγγενεις αυτης οτι εμεγαλυνεν κυριος το ελεος αυτου μετ αυτης και συνεχαιρον αυτη
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
και εγενετο εν τη ογδοη ημερα ηλθον περιτεμειν το παιδιον και εκαλουν αυτο επι τω ονοματι του πατρος αυτου ζαχαριαν
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
και αποκριθεισα η μητηρ αυτου ειπεν ουχι αλλα κληθησεται ιωαννης
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
και ειπον προς αυτην οτι ουδεις εστιν εν τη συγγενεια σου ος καλειται τω ονοματι τουτω
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
ενενευον δε τω πατρι αυτου το τι αν θελοι καλεισθαι αυτον
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
και αιτησας πινακιδιον εγραψεν λεγων ιωαννης εστιν το ονομα αυτου και εθαυμασαν παντες
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
ανεωχθη δε το στομα αυτου παραχρημα και η γλωσσα αυτου και ελαλει ευλογων τον θεον
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
και εγενετο επι παντας φοβος τους περιοικουντας αυτους και εν ολη τη ορεινη της ιουδαιας διελαλειτο παντα τα ρηματα ταυτα
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
και εθεντο παντες οι ακουσαντες εν τη καρδια αυτων λεγοντες τι αρα το παιδιον τουτο εσται και χειρ κυριου ην μετ αυτου
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
και ζαχαριας ο πατηρ αυτου επλησθη πνευματος αγιου και προεφητευσεν λεγων
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
ευλογητος κυριος ο θεος του ισραηλ οτι επεσκεψατο και εποιησεν λυτρωσιν τω λαω αυτου
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
και ηγειρεν κερας σωτηριας ημιν εν τω οικω δαβιδ του παιδος αυτου
καθως ελαλησεν δια στοματος των αγιων των απ αιωνος προφητων αυτου (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
σωτηριαν εξ εχθρων ημων και εκ χειρος παντων των μισουντων ημας
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
ποιησαι ελεος μετα των πατερων ημων και μνησθηναι διαθηκης αγιας αυτου
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
ορκον ον ωμοσεν προς αβρααμ τον πατερα ημων του δουναι ημιν
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
αφοβως εκ χειρος των εχθρων ημων ρυσθεντας λατρευειν αυτω
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
εν οσιοτητι και δικαιοσυνη ενωπιον αυτου πασας τας ημερας της ζωης ημων
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
και συ παιδιον προφητης υψιστου κληθηση προπορευση γαρ προ προσωπου κυριου ετοιμασαι οδους αυτου
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
του δουναι γνωσιν σωτηριας τω λαω αυτου εν αφεσει αμαρτιων αυτων
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
δια σπλαγχνα ελεους θεου ημων εν οις επεσκεψατο ημας ανατολη εξ υψους
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
επιφαναι τοις εν σκοτει και σκια θανατου καθημενοις του κατευθυναι τους ποδας ημων εις οδον ειρηνης
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
το δε παιδιον ηυξανεν και εκραταιουτο πνευματι και ην εν ταις ερημοις εως ημερας αναδειξεως αυτου προς τον ισραηλ
