Від Івана 20
1 У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
Pada hari Minggu pagi, waktu masih gelap, Maria Magdalena pergi ke kuburan. Ia melihat batu penutupnya sudah digeser dari lubang kubur itu.
2 Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»
Maka ia lari mencari Simon Petrus dan pengikut yang dikasihi Yesus, dan berkata kepada mereka, "Tuhan sudah diambil dari kubur, dan saya tidak tahu di mana Dia ditaruh."
3 Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці.
Lalu Petrus dan pengikut lain itu pergi ke kuburan.
4 Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший.
Keduanya berlari, tetapi pengikut lain itu lebih cepat dari Petrus, dan ia sampai lebih dahulu di kuburan.
5 Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов.
Ia menengok ke dalam kuburan dan melihat kain kafan terletak di situ, tetapi ia tidak masuk.
6 Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало,
Simon Petrus menyusul dari belakang, lalu langsung masuk ke dalam kuburan itu. Ia melihat kain kafan terletak di situ,
7 а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці.
tetapi kain yang diikat pada kepala Yesus tidak ada di dekatnya melainkan tergulung tersendiri.
8 Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив.
Kemudian pengikut yang lebih dahulu sampai di kuburan, masuk juga. Ia melihat dan percaya.
9 (Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)
(Sampai pada waktu itu mereka belum mengerti apa yang tertulis dalam Alkitab bahwa Ia harus bangkit dari mati.)
10 Потім учні повернулися до себе.
Sesudah itu pengikut-pengikut Yesus itu pulang.
11 Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю,
Maria Magdalena berdiri di depan kuburan sambil menangis. Sementara menangis, ia menjenguk ke dalam kuburan,
12 і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.
lalu melihat dua malaikat berpakaian putih. Mereka itu duduk di bekas tempat jenazah Yesus, yang satu di bagian kepala, dan yang lainnya di bagian kaki.
13 Вони запитали: ―Жінко, чому ти плачеш? Вона відповіла: ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.
Malaikat-malaikat itu bertanya, "Ibu, mengapa menangis?" Maria menjawab, "Tuhan saya sudah diambil, dan saya tidak tahu Ia ditaruh di mana."
14 Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.
Setelah berkata begitu, ia menengok ke belakang dan melihat Yesus berdiri di situ. Tetapi ia tidak tahu bahwa itu Yesus.
15 Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому: ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.
Yesus bertanya kepadanya, "Ibu, mengapa menangis? Ibu mencari siapa?" Maria menyangka itu tukang kebun, jadi ia berkata, "Pak, kalau Bapak yang memindahkan Dia dari sini, tolong katakan kepada saya di mana Bapak menaruh Dia, supaya saya dapat mengambil-Nya."
16 Ісус сказав їй: ―Маріє! Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською: ―Раввуні! (Що означає «Учителю!»)
Yesus berkata kepadanya, "Maria!" Maria menoleh kepada Yesus lalu berkata dalam bahasa Ibrani, "Rabuni!" (Berarti "Guru".)
17 Ісус сказав: ―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».
"Jangan pegang Aku," kata Yesus kepadanya, "karena Aku belum naik kepada Bapa. Tetapi pergilah kepada saudara-saudara-Ku, dan beritahukanlah kepada mereka bahwa sekarang Aku naik kepada Bapa-Ku dan Bapamu, Allah-Ku dan Allahmu."
18 Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!» І вона розповіла їм, що Він сказав.
Maka Maria pergi memberitahukan kepada pengikut-pengikut Yesus bahwa ia sudah melihat Tuhan dan bahwa Tuhan sudah mengatakan semuanya itu kepadanya.
19 Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
Pada hari Minggu itu juga, ketika sudah malam, pengikut-pengikut Yesus berkumpul di sebuah rumah dengan pintu-pintu yang terkunci, sebab mereka takut kepada para penguasa Yahudi. Tiba-tiba Yesus datang dan berdiri di tengah-tengah mereka dan berkata, "Salam sejahtera bagimu."
20 Кажучи це, показав їм [Свої] руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
Sesudah berkata begitu, Ia menunjukkan kepada mereka tangan dan lambung-Nya. Pada waktu melihat Tuhan, mereka gembira sekali.
21 Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».
Lalu Yesus berkata kepada mereka sekali lagi, "Salam sejahtera bagimu. Seperti Bapa mengutus Aku, begitu juga Aku mengutus kalian."
22 Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!»
Lalu Ia meniupkan napas-Nya kepada mereka dan berkata, "Terimalah Roh Allah.
23 Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.
Kalau kalian mengampuni dosa seseorang, Allah juga mengampuninya. Kalau kalian tidak mengampuni dosa seseorang, Allah juga tidak mengampuninya."
24 Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус.
Tomas (yang disebut si "Kembar"), seorang dari dua belas pengikut Yesus, tak ada bersama yang lain ketika Yesus datang.
25 Інші учні сказали йому: ―Ми бачили Господа! Але він сказав їм: ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.
Maka pengikut-pengikut Yesus yang lain berkata kepada Tomas, "Kami sudah melihat Tuhan!" Tetapi Tomas menjawab, "Kalau saya belum melihat bekas paku pada tangan-Nya, belum menaruh jari saya pada bekas-bekas luka paku itu dan belum menaruh tangan saya pada lambung-Nya, sekali-kali saya tidak mau percaya."
26 Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам!
Seminggu kemudian pengikut-pengikut Yesus ada lagi di tempat itu, dan Tomas hadir juga. Semua pintu terkunci. Tetapi Yesus datang dan berdiri di tengah-tengah mereka, lalu berkata, "Salam sejahtera bagimu."
27 Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!
Kemudian Yesus berkata kepada Tomas, "Lihatlah tangan-Ku, dan taruhlah jarimu di sini. Ulurkan tanganmu dan taruhlah di lambung-Ku. Jangan ragu-ragu lagi, tetapi percayalah!"
28 Фома відповів Йому: ―Господь мій і Бог мій!
Tomas berkata kepada Yesus, "Tuhanku dan Allahku!"
29 Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.
Maka Yesus berkata kepadanya, "Engkau percaya karena sudah melihat Aku, bukan? Berbahagialah orang yang percaya meskipun tidak melihat Aku!"
30 Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
Masih banyak lagi keajaiban-keajaiban lain yang dibuat Yesus di depan pengikut-pengikut-Nya, tetapi tidak ditulis di dalam buku ini.
31 Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.
Tetapi semuanya ini ditulis, supaya kalian percaya bahwa Yesus adalah Raja Penyelamat, Anak Allah, dan karena percaya kepada-Nya, kalian memperoleh hidup.
