2 Петра 3
1 Любі, я пишу вам уже друге послання. У них через нагадування я пробуджую ваше щире розуміння,
Dette er nu alt det annet brev jeg skriver til eder, I elskede, for atter ved påminnelse å vekke eders rene hu
2 щоб ви згадали слова, сказані святими пророками, і заповідь Господа й Спасителя, [передану] вашими апостолами.
til å minnes de ord som forut er talt av de hellige profeter, og Herrens og frelserens bud, som eders apostler har forkynt,
3 Перш за все знайте, що в останні дні прийдуть насмішники з насмішками, які ходять за власними лихими бажаннями
idet I først og fremst vet dette at i de siste dager skal det komme spottere med spott, som farer frem efter sine egne lyster
4 й кажуть: «Де обітниця Його приходу? Адже відколи упокоїлися [наші] прабатьки, усе залишається так, як від початку творіння!»
og sier: Hvor er løftet om hans gjenkomst? for fra den tid fedrene sov inn, vedblir jo alle ting som de var fra skapningens begynnelse.
5 Але вони навмисно ігнорують те, що з давнини небо і земля були [створені] Словом Божим із води та через воду,
For de som påstår dette, er blinde for at det fra gammel tid var himler og en jord som var blitt til ut av vann og gjennem vann ved Guds ord,
6 і через те тодішній світ, затоплений водою, загинув.
og derved gikk den verden som da var, under i vannflommen.
7 Але зараз небо і земля, збережені для вогню тим самим Словом, тримаються на День суду та загибелі безбожних людей.
Men de himler som nu er, og jorden er ved det samme ord spart til ilden, idet de opholdes inntil den dag da de ugudelige mennesker skal dømmes og gå fortapt.
8 Любі, не ігноруйте того, що один день для Господа – немов тисяча років і тисяча років – немов один день!
Men dette ene må I ikke være blinde for, I elskede, at én dag er i Herrens øine som tusen år, og tusen år som én dag.
9 Господь обітниці не затримується, хоч деякі розуміють це як затримку. Однак Він довготерпеливий до вас, бо не бажає, щоб хтось загинув, а лише щоб усі прийшли до покаяння.
Herren er ikke sen med løftet, således som nogen akter det for senhet, men han har langmodighet med eder, da han ikke vil at nogen skal fortapes, men at alle skal komme til omvendelse.
10 А День Господній прийде, як злодій вночі. Тоді небо з гуркотом промине, основи світу будуть зруйновані у вогні, а земля та діла [людські] будуть виявлені.
Men Herrens dag skal komme som en tyv, og da skal himlene forgå med stort brak, og himmellegemene skal komme i brand og opløses, og jorden og tingene på den skal opbrennes.
11 Оскільки все це буде знищено, то якими ж повинні бути ви у святій і побожній поведінці,
Da nu alt dette opløses, hvor må I da strebe efter hellig ferd og gudsfrykt,
12 очікуючи й прагнучи прискорити прихід Дня Божого, коли небо, охоплене вогнем, буде знищено й основи світу розплавляться у вогні?
idet I venter på og fremskynder Guds dags komme, hvorved himlene skal opløses i ild og himmellegemene smelte i brand!
13 Але ми, згідно з Його обітницею, чекаємо на нове небо й на нову землю, в яких перебуває праведність.
Men vi venter efter hans løfte nye himler og en ny jord, hvor rettferdighet bor.
14 Тому, любі, очікуючи цього, постарайтеся, щоб Він знайшов вас у мирі, чистими й незаплямованими.
Derfor, elskede, da I venter dette, så legg vinn på å bli funnet uten flekk og lyte for ham i fred,
15 І довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння, як вам і писав наш любий брат Павло за даною йому мудрістю,
og akt vår Herres langmodighet for frelse, således som og vår elskede bror Paulus har skrevet til eder efter den visdom som er ham gitt,
16 так, як і в усіх посланнях, в яких він про це говорить. У них є декілька речей, важких для розуміння, які необізнані та нестійкі люди перекручують, як і інші Писання, – на власну ж загибель.
likesom og i alle sine brev når han i dem taler om dette; i dem er det noget som er svært å skjønne, og som de ulærde og ubefestede tyder vrangt, som de og gjør med de andre skrifter, til sin egen undergang.
17 Тож ви, любі, знаючи заздалегідь [про це], стережіться, щоб ви не були віддалені оманою беззаконних і не втратили своєї непохитності,
Så må da I, elskede, som forut vet dette, ta eder i vare at I ikke skal bli revet med av de ugudeliges forvillelse og falle ut av eders egen faste stand;
The Great Flood
