Hechos 15
1 Algunos hombres bajaron de Judea y enseñaron a los hermanos: “Si no os circuncidáis según la costumbre de Moisés, no podéis salvaros.”
І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2 Por lo tanto, como Pablo y Bernabé tuvieron no poca discordia y discusión con ellos, designaron a Pablo, a Bernabé y a algunos otros de ellos para que subieran a Jerusalén a ver a los apóstoles y a los ancianos sobre esta cuestión.
Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3 Ellos, enviados por la asamblea, pasaron por Fenicia y Samaria, anunciando la conversión de los gentiles. Causaron gran alegría a todos los hermanos.
Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4 Cuando llegaron a Jerusalén, fueron recibidos por la asamblea, los apóstoles y los ancianos, y les contaron todo lo que Dios había hecho con ellos.
Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5 Pero algunos de la secta de los fariseos que creían se levantaron diciendo: “Es necesario circuncidarlos y mandarles guardar la ley de Moisés.”
Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6 Los apóstoles y los ancianos estaban reunidos para ver este asunto.
І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7 Cuando se discutió mucho, Pedro se levantó y les dijo: “Hermanos, sabéis que hace tiempo que Dios eligió entre vosotros que por mi boca las naciones oyeran la palabra de la Buena Nueva y creyeran.
Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8 Dios, que conoce el corazón, dio testimonio de ellos, otorgándoles el Espíritu Santo, como lo hizo con nosotros.
І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9 No hizo distinción entre nosotros y ellos, limpiando sus corazones por la fe.
і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10 Ahora bien, ¿por qué tentáis a Dios, poniendo sobre el cuello de los discípulos un yugo que ni nuestros padres ni nosotros pudimos soportar?
Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.
11 Pero nosotros creemos que estamos salvados por la gracia del Señor Jesús, al igual que ellos.”
Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Toda la multitud guardaba silencio, y escuchaba a Bernabé y a Pablo informar de las señales y prodigios que Dios había hecho entre las naciones por medio de ellos.
Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 Después de que guardaron silencio, Santiago respondió: “Hermanos, escuchadme.
Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Simeón ha informado de cómo Dios visitó primero a las naciones para sacar de ellas un pueblo para su nombre.
Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 Esto concuerda con las palabras de los profetas. Como está escrito,
З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16 “Después de esto volveré. Volveré a construir el tabernáculo de David, que ha caído. Volveré a construir sus ruinas. Lo pondré
Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17 para que el resto de los hombres busquen al Señor: todos los gentiles que son llamados por mi nombre, dice el Señor, que hace todas estas cosas”.
щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
Звісні од віку Богові всі діла Його. (aiōn g165)
19 Por lo tanto, mi juicio es que no molestemos a los de entre los gentiles que se convierten a Dios,
То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20 sino que les escribamos que se abstengan de la contaminación de los ídolos, de la inmoralidad sexual, de lo estrangulado y de la sangre.
а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21 Porque Moisés, desde generaciones, tiene en cada ciudad quienes lo predican, siendo leído en las sinagogas todos los sábados.”
Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22 Entonces les pareció bien a los apóstoles y a los ancianos, con toda la asamblea, elegir hombres de su compañía y enviarlos a Antioquía con Pablo y Bernabé: Judas, llamado Barrabás, y Silas, hombres principales entre los hermanos.
Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,
23 Ellos escribieron estas cosas de su mano: “Los apóstoles, los ancianos y los hermanos, a los hermanos que son de los gentiles en Antioquía, Siria y Cilicia: saludos.
написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24 Como hemos oído que algunos de los que salieron de nosotros os han perturbado con palabras, inquietando vuestras almas, diciendo: “Tenéis que circuncidaros y guardar la ley”, a quienes no dimos ningún mandamiento,
Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25 nos ha parecido bien, habiendo llegado a un acuerdo, elegir a unos hombres y enviarlos a vosotros con nuestros amados Bernabé y Pablo,
то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26 hombres que han arriesgado su vida por el nombre de nuestro Señor Jesucristo.
людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27 Hemos enviado, pues, a Judas y a Silas, que también os dirán lo mismo de palabra.
Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28 Porque al Espíritu Santo y a nosotros nos ha parecido bien no imponeros mayor carga que estas cosas necesarias:
Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29 que os abstengáis de lo sacrificado a los ídolos, de la sangre, de lo estrangulado y de la inmoralidad sexual, de lo cual, si os guardáis, os irá bien. Adiós”.
щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30 Así que, cuando fueron enviados, llegaron a Antioquía. Tras reunir a la multitud, les entregaron la carta.
Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31 Cuando la leyeron, se alegraron de los ánimos.
Прочитавши ж (ті), зраділи від сього потїшення.
32 Judas y Silas, siendo también profetas, animaron a los hermanos con muchas palabras y los fortalecieron.
Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33 Después de haber pasado algún tiempo allí, los hermanos los despidieron en paz con los apóstoles.
Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
Зводив же Сила зостатись там.
35 Pero Pablo y Bernabé se quedaron en Antioquía, enseñando y predicando la palabra del Señor, con muchos otros también.
Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36 Al cabo de unos días, Pablo dijo a Bernabé: “Volvamos ahora a visitar a nuestros hermanos en todas las ciudades en las que hemos proclamado la palabra del Señor, para ver cómo les va.”
По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всіх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37 Bernabé pensaba llevar también a Juan, que se llamaba Marcos, con ellos.
Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38 Pero a Pablo no le pareció buena idea llevar con ellos a alguien que se había alejado de ellos en Panfilia, y no fue con ellos a hacer la obra.
Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.
39 Entonces la disputa se agudizó tanto que se separaron unos de otros. Bernabé se llevó a Marcos y se embarcó hacia Chipre,
Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
40 pero Pablo eligió a Silas y salió, encomendado por los hermanos a la gracia de Dios.
Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
41 Recorrió Siria y Cilicia, fortaleciendo las asambleas.
і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
