< Лука 3 >

1 У петнаестој години владања ћесара Тиверија, кад беше Понтије Пилат судија у Јудеји, и Ирод четворовласник у Галилеји, а Филип брат његов четворовласник у Итуреји и у трахонитској, и Лисанија четворовласник у Авилини,
У п'ятнадцятий рік панува́ння Тиве́рія ке́саря, коли По́нтій Пила́т панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетра́рхом був І́род, а Пилип, його брат, був тетра́рхом Ітуре́ї й землі Трахоні́тської, за тетра́рха Ліса́нія в Авілі́ні,
2 За поглавара свештеничких Ане и Кајафе, рече Бог Јовану сину Заријином у пустињи,
за первосвящеників Анни й Кайя́фи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
3 И дође у сву околину јорданску проповедајући крштење покајања за опроштење греха;
І він перейшов усю землю Йорда́нську, проповідуючи хрищення покая́ння для про́щення гріхів,
4 Као што је написано у књизи речи пророка Исаије који говори: Глас оног што виче у пустињи: Приправите пут Господњи; поравните стазе Његове;
як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: „Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!
5 Све долине нека се испуне, и све горе и брегови нека се слегну; и шта је криво нека буде право, и храпави путеви нека буду глатки;
Нехай кожна долина напо́вниться, гора ж кожна та при́горок зни́зиться, що нерівне, нехай випросто́вується, а доро́ги вибо́їсті стануть гладе́нькі, —
6 И свако ће тело видети спасење Божије.
і кожна люди́на побачить Боже спасі́ння!“
7 Јован, пак, говораше људима који излажаху да их крсти: Породи аспидини! Ко вам каза да бежите од гнева који иде?
А Іван говорив до людей, хто прихо́див, христитися в ньо́го: Ро́де зміїний, — хто навчив вас тікати від гніву майбу́тнього?
8 Родите дакле родове достојне покајања, и не говорите у себи: Оца имамо Авраама; јер вам кажем да Бог може и од овог камења подигнути децу Аврааму.
Отож, учиніть гідний плід покая́ння. І не починайте казати в собі: „Маємо ба́тька Авраама“. Бо кажу вам, що Бог може підне́сти дітей Авраамові з цьо́го каміння.
9 Јер већ и секира стоји дрвету код корена; и свако дрво које добар род не рађа сече се и у огањ се баца.
Бо вже он до корі́ння дере́в і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене“.
10 И питаху га људи говорећи: Шта ћемо дакле чинити?
А люди питали його й говорили: „Що́ ж нам робити?“
11 Он пак одговарајући рече им: Који има две хаљине нека да једну ономе који нема; и ко има хране нека чини тако.
І сказав він у відповідь їм: „У кого дві сорочці, — нехай дасть немаючому; а хто має поживу, — нехай робить так само“.
12 Дођоше пак и цариници да их крсти, и рекоше му: Учитељу! Шта ћемо чинити?
І прихо́дили й ми́тники, щоб христитись від нього, і питали його: „Учителю, що́ ми маємо робити?“
13 А он им рече: Не тражите више него што вам је речено.
А він їм казав: „Не стягайте нічого над те, що вам зве́лено“.
14 Питаху га пак и војници говорећи: А ми шта ћемо чинити? И рече им: Никоме да не чините силе нити кога да опадате, и будите задовољни својом платом.
Питали ж його й вояки́ й говорили: „А нам що робити?“І він їм відповів: „Ніко́го не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольня́йтесь платнею своєю“.
15 А кад народ беше у сумњи и помишљаху сви у срцима својим за Јована: Да није он Христос?
Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх ду́мали всі про Івана, чи то він не Христос,
16 Одговараше Јован свима говорећи: Ја вас крстим водом; али иде за мном јачи од мене, коме ја нисам достојан одрешити ремен на обући Његовој; Он ће вас крстити Духом Светим и огњем.
Іван відповідав усім, кажучи: „Я хрищу́ вас водою, але йде ось Поту́жніший за мене, що Йому́ розв'язати ремінця́ від Його взуття́ я негідний, — Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
17 Он има лопату у руци својој, и очистиће гумно своје, и скупиће пшеницу своју, а плеву ће сажећи огњем вечним.
У руці Своїй має Він ві́ячку, — і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засі́ків Своїх, а полову попа́лить ув огні невгаси́мім“.
18 И друго много којешта јавља народу и напомиња.
Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Нови́ну народові.
19 Ирода пак четворовласника кораше Јован за Иродијаду, жену брата његовог, и за сва зла што учини Ирод;
А Ірод тетра́рх, що Іван докоря́в йому за Іродія́ду, дружи́ну брата свого, і за все зло, яке заподі́яв був Ірод,
20 И сврх свега учини и то те затвори Јована у тамницу.
до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язни́ці.
21 А кад се крсти сав народ, и Исус пошто се крсти и мољаше се Богу, отвори се небо,
І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
22 И сиђе на Њ Дух Свети у телесном облику као голуб, и чу се глас с неба говорећи: Ти си Син мој љубазни, Ти си по мојој вољи.
і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“
23 И тај Исус имаше око тридесет година кад поче; и беше, као што се мишљаше, син Јосифа сина Илијиног,
А Сам Ісус, розпочинаючи, мав ро́ків із тридцять, бувши, як думано, сином Йо́сипа, Ілія,
24 Сина Мататовог, сина Левијевог, сина Мелхијиног, сина Јенејевог, сина Јосифовог,
сина Маттатового, сина Леві́їного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йо́сипового,
25 Сина Мататијиног, сина Амосовог, сина Наумовог, сина Еслијиног, сина Нангејевог,
сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
26 Сина Маатовог, сина Мататијиног, сина Семејиног, сина Јосифовог, сина Јудиног,
сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
27 Сина Јоаниног, сина Рисиног, сина Зоровавељевог, сина Салатииловог, сина Ниријиног,
сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
28 Сина Мелхијиног, сина Адијиног, сина Косамовог, сина Ировог,
сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
29 Сина Јосијиног, сина Елијезеровог, сина Јоримовог, сина Мататовог, сина Левијевог,
сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
30 Сина Симеуновог, сина Јудиног, сина Јосифовог, сина Јонановог, сина Елијакимовог,
сина Семенового, сина Юдиного, сина Йо́сипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
31 Сина Мелејиног, сина Маинановог, сина Мататиног, сина Натановог, сина Давидовог,
сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
32 Сина Јесејевог, сина Овидовог, сина Воозовог, сина Салмоновог, сина Наасоновог,
сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
33 Сина Аминадавовог, сина Арамовог, сина Есромовог, сина Фаресовог, сина Јудиног,
сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
34 Сина Јаковљевог, сина Исаковог, сина Авраамовог, сина Тариног, сина Нахоровог,
сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
35 Сина Серуховог, сина Рагавовог, сина Фалековог, сина Еверовог, сина Салиног,
сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
36 Сина Каинановог, сина Арфаксадовог, сина Симовог, сина Нојевог, сина Ламеховог,
сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,
37 Сина Матусаловог, сина Еноховог, сина Јаредовог, сина Малелеиловог, сина Каинановог,
сина Матусалового, сина Ено́хового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
38 Сина Еносовог, сина Ситовог, сина Адамовог, сина Божијег.
сина Еносового, сина Ситового, сина Ада́мового, — Сином Божим.

< Лука 3 >