3 Мојсијева 24

1 Још рече Господ Мојсију говорећи:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Заповеди синовима Израиљевим нека ти донесу уље маслиново чисто, цеђено, за видело, да жишци горе вазда.

„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.

3 Пред завесом сведочанства у шатору од састанка Арон ће их намештати да горе од вечера до јутра пред Господом вазда законом вечним од колена до колена.

Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

4 На свећњак чисти намештаће жишке пред Господом вазда.

На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.

5 И узми белог брашна, и испеци дванаест колача, сваки колач да буде од две десетине ефе.

І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.

6 И постави их у два реда, по шест у један ред, на чистом столу пред Господом.

І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

7 И на сваки ред метни када чистог, да буде за сваки хлеб спомен, жртва огњена Господу.

і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.

8 Сваке суботе нека их поставља свештеник пред Господом вазда узимајући од синова Израиљевих законом вечним.

Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.

9 И биће Аронови и синова његових, који ће јести на месту светом, јер им је светиња над светињама од огњених жртава Господњих законом вечним.

І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.

10 А изађе син једне Израиљке, коме је отац био Мисирац, међу синове Израиљеве, и свади се у логору син жене Израиљке с неким Израиљцем.

І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.

11 И псујући син жене Израиљке похули на име Божије, те га доведоше к Мојсију; а мати му беше по имену Саломита, кћи Давријина, од племена Дановог.

І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.

12 И метнуше га у затвор докле им се каже шта ће чинити с њим по речи Господњој.

І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.

13 А Господ рече Мојсију говорећи:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

14 Изведи тог псовача напоље из логора, и нека сви који су чули метну руке своје на главу његову, и нека га сав народ заспе камењем.

„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

15 А синовима Израиљевим кажи и реци: Ко би год похулио Бога свог, носиће грех свој.

А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.

16 Ко би ружио име Господње, да се погуби, сав народ да га заспе камењем; и дошљак и домородац који би ружио име Господње, да се погуби.

А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.

17 И ко убије човека, да се погуби.

І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.

18 А ко убије живинче, нека врати друго, живинче за живинче.

А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.

19 И ко рани ближњег свог, како учини тако да му буде:

І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:

20 Улом за улом, око за око, зуб за зуб; како оштети тело човеку, онако да му се учини.

злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.

21 Ко убије живинче, да врати друго; али ко убије човека, да се погуби.

А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.

22 Закон да вам је један, дошљаку да буде као и рођеном у земљи. Јер сам ја Господ Бог ваш.

Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“

23 И Мојсије каза синовима Израиљевим, а они изведоше псовача напоље из логора, и засуше га камењем; и учинише синови Израиљеви како Господ заповеди Мојсију.

І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.