Psalmi 56
1 Smiluj se na me, Bože, jer èovjek hoæe da me proguta, neprijatelj me svaki dan pritješnjuje.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Neprijatelji moji svaki dan traže da me progutaju; jer mnogi napadaju na me oholo.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 Kad me je strah, ja se u tebe uzdam.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 Bogom se hvalim za rijeè njegovu; u Boga se uzdam, ne bojim se; šta æe mi uèiniti tijelo?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 Svaki dan izvræu rijeèi moje; što god misle, sve meni o zlu.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 Skupljaju se, prikrivaju se, paze za petama mojima; jer traže dušu moju.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Kod ovake zloæe izbavi od njih, u gnjevu obori narode, Bože.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 U tebe je izbrojeno moje potucanje, suze se moje èuvaju u sudu kod tebe, one su u knjizi tvojoj.
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Neprijatelji moji ustupaju natrag, kad tebe prizivljem; po tom znam da je Bog sa mnom.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 Bogom se hvalim za rijeè njegovu, Gospodom se hvalim za rijeè njegovu.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 U Boga se uzdam, ne bojim se; šta æe mi uèiniti èovjek?
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Tebi sam se, Bože, zavjetovao; tebe æu hvaliti;
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 Jer si izbavio dušu moju od smrti, noge moje od spoticanja, da bih hodio pred licem Božjim, u svjetlosti živijeh.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
