Poslovice 9
1 Premudrost sazida sebi kuæu, i otesa sedam stupova;
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Pokla stoku svoju, rastvori vino svoje, i postavi sto svoj.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Posla djevojke svoje, te zove svrh visina gradskih:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Ko je lud, neka se uvrati ovamo. I bezumnima veli:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Hodite, jedite hljeba mojega, i pijte vina koje sam rastvorila.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Ostavite ludost i biæete živi, i idite putem razuma.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Ko uèi potsmjevaèa, prima sramotu; i ko kori bezbožnika, prima rug.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Ne karaj potsmjevaèa da ne omrzne na te; karaj mudra, i ljubiæe te.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Kaži mudrome, i biæe još mudriji; pouèi pravednoga, i znaæe više.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Poèetak je mudrosti strah Gospodnji, i znanje je svetijeh stvari razum.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 Jer æe se mnom umnožiti dani tvoji i dodaæe ti se godine životu.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Ako budeš mudar, sebi æeš biti mudar; ako li budeš potsmjevaè, sam æeš tegliti.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Žena bezumna plaha je, luda i ništa ne zna;
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 I sjedi na vratima od kuæe svoje na stolici, na visinama gradskim,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 Te vièe one koji prolaze, koji idu pravo svojim putem:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Ko je lud? neka se uvrati ovamo. I bezumnome govori:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Voda je kradena slatka, i hljeb je sakriven ugodan.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
