Nehemija 8
1 Tada se skupi sav narod jednodušno na ulicu koja je pred vratima vodenijem, i rekoše Jezdri književniku da donese knjigu zakona Mojsijeva koji dade Gospod Izrailju.
І зібрався ввесь наро́д, як один чоловік, на майда́н, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі прине́сти книги Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь Ізра́їлеві.
2 I donese Jezdra sveštenik zakon pred zbor, u kom bjehu ljudi i žene i svi koji mogahu razumjeti, prvoga dana sedmoga mjeseca.
І приніс священик Ездра Зако́на перед збори з чоловіків та аж до жіно́к, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.
3 I èita je na ulici koja je pred vratima vodenijem od jutra do podne pred ljudima i ženama i onijem koji mogahu razumjeti, i uši svemu narodu bijahu obraæene ka knjizi zakonskoj.
І читав він у нім на майда́ні, що перед Водною брамою, від світанку аж до полу́дня, перед чоловіками й жінка́ми та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Зако́ну.
4 A Jezdra književnik stajaše na mjestu povisoku, koje bjehu naèinili od drveta za to; i do njega stajaše Matatija i Sema i Anaja i Urija i Helkija i Masija s desne strane, a s lijeve Fedaja i Misailo i Malhija i Asum i Asvadana, Zaharija i Mesulam.
І стояв учитель Ездра на дерев'я́ному підви́щенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на прави́ці його, а на ліви́ці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.
5 I otvori Jezdra knjigu na vidiku svemu narodu, jer bijaše više svega naroda, i kad je otvori, usta sav narod.
І розгорнув Ездра цю книгу на оча́х усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь наро́д устав.
6 I Jezdra blagoslovi Gospoda Boga velikoga, a sav narod odgovori: amin, amin, podigavši ruke svoje, pa se saviše i pokloniše se Gospodu licem do zemlje.
І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: „Амі́нь, Амі́нь!“з підне́сенням своїх рук. І всі схиля́лися, і вклонялися Господе́ві обличчям до землі!
7 A Isus i Vanije i Serevija, Jamin, Akuv, Savetaj, Odija, Masija, Kelita, Azarija, Jozavad, Anan, Felaja i drugi Leviti pouèavahu narod zakonu, i narod stajaše na mjestu.
А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали наро́дові Зако́на, а народ був на своєму місці.
8 I èitahu knjigu, zakon Božji, razgovijetno, i razlagahu smisao, te se razumijevaše što se èitaše.
І читали в книзі, у Божому Зако́ні вира́зно, і вияснювали зна́чення, і робили зрозумілим чи́тане.
9 Potom Nemija, koji je Tirsata, i sveštenik Jezdra književnik i Leviti koji pouèavahu narod, rekoše svemu narodu: ovaj je dan svet Gospodu Bogu vašemu; ne tužite ni plaèite. Jer plakaše sav narod slušajuæi što govori zakon.
І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали наро́дові, до всього наро́ду: „День цей — святий він для Господа, Бога вашого, — не будьте в жало́бі й не плачте!“Бо плакав увесь наро́д, як почув слова Зако́ну.
10 I reèe im: idite i jedite pretilo i pijte slatko i šaljite dijelove onima koji nemaju ništa zgotovljeno, jer je ovaj dan svet Gospodu našemu. Zato ne budite žalosni, jer je radost Gospodnja vaša sila.
І сказав він до них: „Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте ча́стки тому́, в кого нема нагото́вленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі — це ваша сила!“
11 I Leviti utišaše narod govoreæi: muèite, jer je ovaj dan svet, i ne budite žalosni.
І Левити потіша́ли ввесь наро́д, говорячи: „Мовчіть, бо цей день святий, — і не сумуйте!“
12 I otide sav narod da jede i pije i da šalje dijelove, i veseliše se veoma što razumješe rijeèi koje im se kazaše.
І пішов увесь наро́д їсти та пити, і посилати ча́стки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли́ йому.
13 A sjutradan skupiše se glavari domova otaèkih iz svega naroda, sveštenici i Leviti, k Jezdri književniku da uèe što zakon govori.
А другого дня зібра́лися го́лови ба́тьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясня́в їм слова́ Зако́ну.
14 I naðoše napisano u zakonu da je Gospod zapovjedio preko Mojsija da sinovi Izrailjevi borave u sjenicama na praznik sedmoga mjeseca.
І знайшли напи́сане в Зако́ні, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в ку́чках у свято сьомого місяця,
15 I objaviše i proglasiše po svijem gradovima svojim i u Jerusalimu govoreæi: idite u goru, i donesite granja maslinova i granja od divlje masline i granja mirtova i palmova i granja od šumnatijeh drveta, da naèinite sjenice, kako je napisano.
і щоб розголоси́ли й оголосили по всіх своїх міста́х та в Єрусалимі, говорячи: „Вийдіть на го́ру, і понано́сьте галу́ззя оли́вкового, і галу́ззя дерева оли́вкового, і галуззя ми́ртового, і галуззя па́льмового, і галуззя густоли́стого дерева, щоб поробити ку́чки, як написано“.
16 I narod izide i donese i naèini sjenice svaki na svom krovu i u svom trijemu i u trijemovima doma Božijega i na ulici kod vrata vodenijeh i na ulici kod vrata Jefremovijeh.
І вийшов народ, і поназно́шували, і пороби́ли собі ку́чки кожен на даху́ своїм, і в подві́р'ях своїх, і в подві́р'ях Божого дому, і на майда́ні Водної брами, і на майда́ні брами Єфремової.
17 I tako naèini sjenice sav zbor, što se bješe vratio iz ropstva, i boravljahu pod sjenicama. A od vremena Isusa sina Navina do toga dana ne èiniše tako sinovi Izrailjevi. I bi veselje veoma veliko.
І поробила ку́чки вся громада, що вернулася з поло́ну, і сиділа в ку́чках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Нави́нового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!
18 I èitaše se knjiga zakona Božijega svaki dan, od prvoga dana do pošljednjega; i praznovaše praznik sedam dana, a osmi dan bi sabor, kako je ureðeno.
І читал и в книзі Божого Зако́ну щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справля́ли свято сім день; а восьмого дня — відда́ння, за уста́вом.
