Jov 38

1 Tada odgovori Gospod Jovu iz vihora i reèe:

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

2 Ko je to što zamraèuje savjet rijeèima nerazumno?

„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

3 Opaši se sada kao èovjek; ja æu te pitati, a ti mi kazuj.

Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

4 Gdje si ti bio kad ja osnivah zemlju? kaži, ako si razuman.

Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

5 Ko joj je odredio mjere? znaš li? ili ko je rastegao uže preko nje?

Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

6 Na èem su podnožja njezina uglavljena? ili ko joj je metnuo kamen ugaoni?

У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

7 Kad pjevahu zajedno zvijezde jutrnje i svi sinovi Božji klikovahu.

коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

8 Ili ko je zatvorio more vratima kad kao iz utrobe izide?

І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

9 Kad ga odjeh oblakom i povih tamom;

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

10 Kad postavih za nj uredbu svoju i metnuh mu prijevornice i vrata;

і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

11 I rekoh: dovde æeš dolaziti, a dalje neæeš, i tu æe se ustavljati ponositi valovi tvoji.

і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

12 Jesi li svoga vijeka zapovjedio jutru, pokazao zori mjesto njezino,

Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

13 Da se uhvati zemlji za krajeve, i da se rastjeraju s nje bezbožnici,

щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

14 Da se ona promijeni kao blato peèatno, a oni da stoje kao haljina,

Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

15 Da se oduzme bezbožnicima svjetlost njihova i ruka podignuta da se slomi?

І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

16 Jesi li dolazio do dubina morskih? i po dnu propasti jesi li hodio?

Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

17 Jesu li ti se otvorila vrata smrtna, i vrata sjena smrtnoga jesi li vidio?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

18 Jesi li sagledao širinu zemaljsku? kaži, ako znaš sve to.

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Koje je put k stanu svjetlosti? i gdje je mjesto tami,

Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

20 Da bi je uzeo i odveo do meðe njezine, i znao staze k domu njezinu?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

21 Znaš ti; jer si se onda rodio, i broj je dana tvojih velik.

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

22 Jesi li ulazio u riznice šnježne? ili riznice gradne jesi li vidio,

Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

23 Koje èuvam za vrijeme nevolje, za dan boja i rata?

які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

24 Kojim se putem dijeli svjetlost i ustoka se razilazi po zemlji?

Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

25 Ko je razdijelio jazove povodnju i put svjetlici gromovnoj?

Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

26 Da bi išao dažd na zemlju gdje nema nikoga, i na pustinju gdje nema èovjeka,

щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

27 Da napoji pusta i nerodna mjesta, i uèini da raste trava zelena.

щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

28 Ima li dažd oca? ili ko je rodio kaplje rosne?

Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

29 Iz èije je utrobe izašao led, i ko je rodio slanu nebesku,

Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

30 Da se vode skrivaju i postaju kao kamen i krajevi propasti srastaju?

Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

31 Možeš li svezati miline vlašiæima? ili svezu štapima razdriješiti?

Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

32 Možeš li izvesti južne zvijezde na vrijeme? ili kola sa zvijezdama njihovijem hoæeš li voditi?

Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

33 Znaš li red nebeski? možeš li ti ureðivati vladu njegovu na zemlji?

Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

34 Možeš li dignuti glas svoj do oblaka da bi te mnoštvo vode pokrilo?

Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

35 Možeš li pustiti munje da idu, i da ti reku: evo nas?

Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

36 Ko je metnuo èovjeku u srce mudrost? ili ko je dao duši razum?

Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

37 Ko æe izbrojiti oblake mudrošæu, i mjehove nebeske ko æe izliti,

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

38 Da se raskvašen prah zgusne i grude da se slijepe?

коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

39 Loviš li ti lavu lov? i laviæima trbuh puniš,

Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

40 Kad leže u peæinama i vrebaju u zaklonu svom?

як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

41 Ko gotovi gavranu hranu njegovu kad ptiæi njegovi vièu k Bogu i lutaju nemajuæi šta jesti?

Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?