Притчи 3

1 Сын мой! наставления моего не забывай, и заповеди мои да хранит сердце твое;

Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,

2 ибо долготы дней, лет жизни и мира они приложат тебе.

бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!

3 Милость и истина да не оставляют тебя: обвяжи ими шею твою, напиши их на скрижали сердца твоего,

Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —

4 и обретешь милость и благоволение в очах Бога и людей.

і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!

5 Надейся на Господа всем сердцем твоим, и не полагайся на разум твой.

Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

6 Во всех путях твоих познавай Его, и Он направит стези твои.

Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.

7 Не будь мудрецом в глазах твоих; бойся Господа и удаляйся от зла:

Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!

8 это будет здравием для тела твоего и питанием для костей твоих.

Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.

9 Чти Господа от имения твоего и от начатков всех прибытков твоих,

Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —

10 и наполнятся житницы твои до избытка, и точила твои будут переливаться новым вином.

і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!

11 Наказания Господня, сын мой, не отвергай, и не тяготись обличением Его;

Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —

12 ибо кого любит Господь, того наказывает и благоволит к тому, как отец к сыну своему.

бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!

13 Блажен человек, который снискал мудрость, и человек, который приобрел разум,

Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,

14 потому что приобретение ее лучше приобретения серебра, и прибыли от нее больше, нежели от золота:

бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,

15 она дороже драгоценных камней; никакое зло не может противиться ей; она хорошо известна всем, приближающимся к ней, и ничто из желаемого тобою не сравнится с нею.

дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.

16 Долгоденствие - в правой руке ее, а в левой у нее - богатство и слава; из уст ее выходит правда; закон и милость она на языке носит;

Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.

17 пути ее - пути приятные, и все стези ее - мирные.

Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.

18 Она - древо жизни для тех, которые приобретают ее, - и блаженны, которые сохраняют ее!

Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!

19 Господь премудростью основал землю, небеса утвердил разумом;

Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.

20 Его премудростью разверзлись бездны, и облака кропят росою.

Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.

21 Сын мой! не упускай их из глаз твоих; храни здравомыслие и рассудительность,

Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,

22 и они будут жизнью для души твоей и украшением для шеи твоей.

і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —

23 Тогда безопасно пойдешь по пути твоему, и нога твоя не споткнется.

Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!

24 Когда ляжешь спать, - не будешь бояться; и когда уснешь, - сон твой приятен будет.

Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.

25 Не убоишься внезапного страха и пагубы от нечестивых, когда она придет;

Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —

26 потому что Господь будет упованием твоим и сохранит ногу твою от уловления.

бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!

27 Не отказывай в благодеянии нуждающемуся, когда рука твоя в силе сделать его.

Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,

28 Не говори другу твоему: “Пойди и приди опять, и завтра я дам”, когда ты имеешь при себе. Ибо ты не знаешь, что родит грядущий день.

не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.

29 Не замышляй против ближнего твоего зла, когда он без опасения живет с тобою.

Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.

30 Не ссорься с человеком без причины, когда он не сделал зла тебе.

Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.

31 Не соревнуй человеку, поступающему насильственно, и не избирай ни одного из путей его;

Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,

32 потому что мерзость пред Господом развратный, а с праведными у Него общение.

бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.

33 Проклятие Господне на доме нечестивого, а жилище благочестивых Он благословляет.

Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —

34 Если над кощунниками Он посмеивается, то смиренным дает благодать.

з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.

35 Мудрые наследуют славу, а глупые - бесславие.

Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.