Ded'enu' ra Dud'uin 4
1 Lele' naa, Petrus no Yohanis fe'e ola-ola' ro atahori naa ra, te atahori moko-moko ba'ube rema. Sira, malangga agama Yahudi ma malangga mana manea Ume Hule-O'e Huu' a, no atahori mia partei agama Saduki. Ara rema fo ramue Petrus no Yohanis.
А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,
2 Ara ramanasa, huu Petrus no Yohanis hii rafad'e basa atahori ra oi, “Yesus nasod'a bali' mia mamate na ena! No naa, Ana soi dala' fee atahori mates ra fo rasod'a bali'.”
обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.
3 De ara parenda sira atahori nara reu humu ru'a se. Te huu, relo a nae' a tena, de ara tao ru'a se bui rala reu. Fo mbila fefetu na, dei fo ara nggero ded'eat naa.
І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.
4 Te mia atahori mana hii rena Yesus dedenu nara, atahori nae' rataa oi, saa fo sira ranori' naa, mema' ndaa. Naa de, atahori nara boe ramaheta losa aka' a tou' ra o rifon lima ena.
І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.
5 Mbila' neu boe ma, atahori monaen Yahudi ra ra'ab'ue mia Yerusalem. Naeni, malangga ra, lasi adat, ro meser agama Yahudi ra.
І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
6 Malangga monaen agama Yahudi a sia na boe. Nara na Hanas. Atahori monaen fea' ra, Kayafas, Yohanis, Aleksander, no malangga monaen a bob'onggi fea nara o sia naa boe.
і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
7 Basa se maso' ma, ara parenda atahori reu ha'i Petrus no Yohanis, fo rema rataa sia malangga naa ra. Ru'a se maso' ma, ara ratane oi, “Ta'o bee de hei mi'ihahai' atahori keko' naa? Hei pake se koasa na? Se fee hei isin de mimbirani tao ta'o naa?”
І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“
8 Basa ma Lamatualain Dula-dale Na tao nambarani Petrus de nataa oi, “Ama nggare! Ama' se mana dad'i atahori monaen ma lasi-lasi adat Isra'el! Afi' miminasa mete ma hai bingun mbei.
Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!
9 Ona' a ama' se mae mid'ed'ea mo hai, huu hai tulun mihai' atahori keko' esa. Boe ma mitane hai pake se koasa na?
Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -
10 Dad'i au ae utaa ta'o ia: Ama' se fe'e misined'a atahori Nasaret fo nara na, Yesus. Naeni Kristus, fo Lamatua' dud'u mema' mia dalahulu na. Te ama' se mbaku misa E sia hau nggangge'. Te Lamatualain fee Ne nasod'a bali' mia mamate na. Au nau ama' se ro basa atahori Isra'el bub'ulu', te hai mihai' atahori keko' a pake Yesus koasa na.
нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!
11 Yesus ia, ara sura' mema' sia Lamatualain susura na oi, ‘Hambu fatu esa fo tukan ra nggari hendi e; te ia naa, fatu a dad'i fatu netehuu'.’
Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“
12 Sia ndule raefafo', Lamatualain nda soi dala fea' fee masod'a' neu hita sala nara sa. Aka' a dala' esa. Naeni, Yesus. Mete ma nda Eni sa na, nda hambu atahori esa fee masod'a' neu hita sa' boe.”
І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.
13 Atahori mana endo' sia naa ra bub'ulu' oi Petrus no Yohanis, atahori anadiki ona' atahori nda baca ma sura' rahine sa. Ara titindindi' a neu ru'a se mbarani nara, huu ru'a se ola' nda ra'afuni' sa. Lena' fai, ara bub'ulu' ru'a se ei' esa ro Yesus.
А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.
14 Naa de bafa nara ra'ateme losa nda bisa ola' nae' sa, huu atahori mana hai mia keko na o nambarii' sia mata nara boe.
Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.
15 Basa naa ma, ara denu ru'a se oi, “Hei dea mi dei.” Boe ma ara ola-ola' fo sangga dala'.
І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,
16 Rae, “Toronoo nggare! Hita tao ta'o bee neu atahori rua ia ra? Basa atahori sia Yerusalem bub'ulu' rae sira tao mana dad'i ia. Hita tafanii' saa fai, te butin sia ena na.
говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
17 Malole lena' ata sangga dala', fo ded'eat ia afi' sud'i nened'uit sia bee-b'ee. Ata ta'atatau' ru'a se, fo ara afi' ranori selu' Yesus dala masod'a Na. Mete ma ara nda nau rena sa, naa rahine neu' ena!”
Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.
18 Basa ma ara ro'e ru'a se maso', de rafad'e rae, “Besa-b'esa e! Hei ona' minori so'al Yesus fai!”.
І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.
19 Te Petrus no Yohanis rataa rae, “Sob'a ama' se dud'u'a ao mara. Bee malole lena'? Tungga ama' se parenda na, do, tungga Lamatualain?
І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
20 Hai mita ma rena dala' nae'. Ta'o bee de hai afi' mifad'e atahori laen!”
Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“
21 Petrus no Yohanis rataa basa ta'o naa, te atahori mana nggero ded'eat naa, ai selu' se. Boe ma ara mbo'i rua' se, huu nda rita' rae nggero se ta'o bee sa' boe. Ara o ramatau, afi' losa atahori mana sia d'ea' ra fela ramue. Te atahori nae' sia dea' koa-kio Lamatualain, huu atahori keko' a hai ena.
А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.
22 (Atahori keko' naa, doid'oso too haa nulu lena, dei de fe'e lao' nala na.)
Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
23 Ara mbo'i Petrus no Yohanis, ma ru'a se bali' risi' nonoo nara. Ara dui rae malangga agama ra ro lasi-lasi adat ra ai se ena.
Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.
24 Boe ma, nonoo nara basa se, ra'ab'ue rala' esa de hule-o'e rae, “Lamatualain mana naena koasa monae'. Ama' mana na'adadad'i' lalai no raefafo', no basa isi na.
Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
25 Dalahulu na, Ama' Dula-dale Meumare Na pake ba'i Daud dad'i mana ola-ola' Na. Ana nafad'e mema' nae, dei fo atahori lab'an Yesus. Ma ana sura', nae: ‘Atahori mia nusa fea' ra ramanasa huu ded'ea anin; Ara tao leli ena, huu ded'eat mana nda na'ena huu-tonggo' sa.
Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?
26 Mane raefafo' ra ra'ab'ue fo reu ratati lab'an Lamatualain; ma malangga ra sangga dala' fo reu lab'an Lamatualain no Kristus, Atahori fo Lamatualain dud'u mia doo na neu.’
Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.
27 Saa fo ba'i Daud sura' basa' a, ia naa dad'i ena. Dalahulu na, sosoa na fe'e sambu-sambu, te ia naa manggarelo' ena. Mema' sia ia, mane Herodes no hofernor Pontius Pilatus ra'ab'ue ro hai atahori lasi-lasi nara mia Isra'el, ma nusa fea' ra malangga nara. Basa se ra'ab'ue rala hara' esa fo lab'an Yesus, fo Ama' dud'u mema' a.
Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,
28 Ia naa, hai mihine basa naa nandaa no Ama' hihii-nanau na, tungga sa fo Ama' na'etu' mia doo na neu.
учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.
29 Ia naa, mete sob'a, te ara ra'atatataa' tao hai mimitau. Dad'i Ama' fee hai mimbirani. Fo hai mi mifad'e atahori ra sia bee-b'ee, Ama' Dud'ui Malole Na so'al Yesus. No hai afi' mimitau saa sa' boe.
І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,
30 Hai mo'e Ama' fee koasa, fo hai mihai' atahori mamahed'i' ra. Ma tao mana dad'i' ra fo atahori bub'ulu' koasa naa, mema' nema mia Atahori Meumare fo Ama' denu, naeni Yesus. Lamatualain, hai hule-o'e ma aka' a ia ena.”
коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Отрока Ісуса“.
31 Ara hule-o'e ma, ume fo ara ra'ab'ue sia' naa, nanggongga. Boe ma Lamatualain Dula-dale Meumare Na, dai basa se. Basa de, ara dea reu rafad'e Lamatualain Dud'ui Malole Na, no nda bambi-bambi sa.
Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!
32 Basa boe ma, basa atahori mana mamahere Yesus ra, rala' esa, ma rasod'a no susue'. Nda hambu manade'u' sa, ma ara hii fee saa-saa neu fea' ra. Esa-esa' ator sud'i a saa nara, fo pake ra'ab'ue.
А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.
33 Basa ma Lamatualain fee koasa neu dedenu nara, fo rafad'e atahori oi Lamatua' Yesus nasod'a bali' ena. Huu sira rita no mata nara ena. Basa ma Lamatualain fee papala-bab'anggi' lena' seli neu se.
І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!
34 Hambu atahori mia sira e, seo rae no ume nara, ma fee doi na neu Lamatua' dedenu Nara. De ara pake tulu-fali neu atahori nae' parlu na. Naa de, ara nda to'a-taa saa sa' boe.
Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,
та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.
36 Ona' Yusuf. Eni ia, Lewi tititi-nonosi na mia pulu Siprus. Lamatua' dedenu Nara bab'ae nara e'eku na ‘Barnabas’, sosoa na, ‘atahori mana huhuar atahori fea'’. Ana seo rae na ombat esa, de nendi doi na fee neu Lamatua' dedenu Nara.
Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“— був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,
мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.
