Езекиел 18
1 Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
І було́ мені слово Господнє таке:
2 „Пентру че спунець вой зикэтоаря ачаста ын цара луй Исраел: ‘Пэринций ау мынкат агуридэ, ши копиилор ли с-ау стрепезит динций’?
„Що́ це вам, що ви складаєте припові́стку на Ізраїлеву землю, говорячи: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“
3 Пе вяца Мя”, зиче Домнул Думнезеу, „кэ ну вець май авя прилеж сэ спунець зикэтоаря ачаста ын Исраел.
Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не бу́дете вже складати тієї припові́стки в Ізраїлі!
4 Ятэ кэ тоате суфлетеле сунт але Меле. Дупэ кум суфлетул фиулуй есте ал Меу, тот аша ши суфлетул татэлуй есте ал Меу. Суфлетул каре пэкэтуеште, ачела ва мури.
Тож усі душі Мої: як душа ба́тькова, так і душа синова — Мої вони! Душа, що грішить, — вона помре.
5 Омул каре есте дрепт, каре фаче жудекатэ ши дрептате,
А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
6 каре ну мэнынкэ пе мунць карне жертфитэ идолилор ши ну ридикэ окий спре идолий касей луй Исраел, каре ну нечинстеште неваста апроапелуй сэу ши ну се апропие де невастэ-са ын тимпул некурэцией ей,
на гора́х жертве́нного не їсть, і очей своїх не зводить до божкі́в Ізраїлевого дому, і жі́нки свого ближнього не занечищує, а до жінки в ча́сі її нечистоти́ не набли́жується,
7 каре н-асупреште пе нимень, каре дэ ынапой даторникулуй зэлогул, каре ну рэпеште нимик, каре дэ дин пыня луй челуй флэмынд ши ынвелеште ку о хайнэ пе чел гол,
і ніко́го не тисне, боржникові заста́ву його конче зверта́є, грабу́нку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
8 каре ну ымпрумутэ ку добындэ ши ну я камэтэ, каре ышь абате мына де ла нелеӂюире ши жудекэ дупэ адевэр ынтре ун ом ши алтул,
на ли́хву не дає, а відсотків не бере, від кривди відверта́є руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
9 каре урмязэ леӂиле Меле ши пэзеште порунчиле Меле, лукрынд ку крединчошие – омул ачела есте дрепт ши ва трэи негрешит”, зиче Домнул Думнезеу.
уста́вами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, — справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
10 „Дакэ акум омул ачеста аре ун фиу юте ла мыние, каре варсэ сынӂе сау каре фаче чева де фелул ачеста,
А як поро́дить він сина наси́льника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
11 дакэ ачест фиу ну се я ын нимик дупэ пуртаря татэлуй сэу неприхэнит, чи мэнынкэ пе мунць, нечинстеште пе неваста апроапелуй сэу,
чого він усього того не робив, а також на гора́х жертве́нне їв, і жінку свого ближнього занечи́щував,
12 асупреште пе чел ненорочит ши пе чел липсит, рэпеште, ну дэ ынапой зэлогул, ридикэ окий спре идоль ши фаче урычунь,
убогого й бідаря́ утискав, грабу́нки чинив, застави боржнико́ві не зверта́в, і до божкі́в зво́див свої очі, гидо́ту робив,
13 ымпрумутэ ку добындэ ши я камэтэ, с-ар путя оаре сэ трэяскэ ун астфел де фиу? Ну ва трэи; а сэвыршит тоате ачесте урычунь, де ачея требуе сэ моарэ. Сынӂеле луй сэ кадэ асупра капулуй луй!
на ли́хву давав, і відсо́ток брав, — то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидо́ти чинив, — він мусить конче померти, кров його буде на ньо́му!
14 Дар, дакэ ун ом аре ун фиу каре веде тоате пэкателе татэлуй сэу, ле веде, дар ну фаче ла фел,
А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:
15 дакэ фиул ачела ну мэнынкэ пе мунць ши ну ридикэ окий спре идолий касей луй Исраел, ну нечинстеште пе неваста апроапелуй сэу,
на гора́х жертве́нного не їв, і очей своїх до божкі́в Ізраїлевого дому не зво́див, жінки свого ближнього не занечи́щував,
16 ну асупреште пе нимень, ну я ничун зэлог, ну рэпеште, чи дэ дин пыня луй челуй флэмынд ши акоперэ ку о хайнэ пе чел гол,
і ніко́го не утискав, заста́ви у за́став не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
17 ышь абате мына де ла нелеӂюире, ну я нич добындэ, нич камэтэ, пэзеште порунчиле Меле ши урмязэ леӂиле Меле, ачела ну ва мури пентру нелеӂюиря татэлуй сэу, чи ва трэи негрешит.
від кривди свою руку відверта́в, ли́хви та відсо́тків не брав, права́ Мої чинив, уста́вами Моїми ходив, — такий не помре за провину свого батька, — він конче буде жити!
18 Дар татэл сэу, каре а фост ун асупритор, а рэпит де ла алций, а фэкут ын мижлокул попорулуй сэу че ну есте бине, ел ва мури пентру нелеӂюиря луй!
Батько ж його, за те, що у́тиском тиснув, грабу́нком грабував брата, і що недобре чинив серед наро́ду свого, то ось він помре за провину свою!
19 Вой ынсэ зичець: ‘Пентру че ну поартэ фиул педяпса пентру нелеӂюиря татэлуй сэу?’ Пентру кэ фиул а лукрат дупэ неприхэнире ши дрептате, а пэзит ши а ымплинит тоате леӂиле Меле; ел ва трэи негрешит!
А скажете ви: „Чому́ той син не поніс провину за батька?“Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, — він конче буде жити!
20 Суфлетул каре пэкэтуеште, ачела ва мури. Фиул ну ва пурта нелеӂюиря татэлуй сэу ши татэл ну ва пурта нелеӂюиря фиулуй сэу! Неприхэниря челуй неприхэнит ва фи песте ел ши рэутатя челуй рэу ва фи песте ел.
Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за ба́тькову провину, а ба́тько не понесе за провину си́нову, — справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
21 Дар, дакэ чел рэу се ынтоарче де ла тоате пэкателе пе каре ле-а сэвыршит ши пэзеште тоате леӂиле Меле ши фаче че есте дрепт ши плэкут, ва трэи негрешит, ну ва мури.
А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких нароби́в, і вико́нував усі устави Мої, і робив право та справедли́вість, — буде конче він жити, не помре!
22 Тоате фэрэделеӂиле пе каре ле-а фэкут и се вор уйта! Ел ва трэи дин причина неприхэнирий ын каре а трэит.
Усі його гріхи́, які наробив він, не згадаються йому, — він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!
23 Дореск Еу моартя пэкэтосулуй?”, зиче Домнул Думнезеу. „Ну дореск Еу май деграбэ ка ел сэ се ынтоаркэ де пе кэиле луй ши сэ трэяскэ?
Чи Я маю вподо́бання в смерті несправедливого? — говорить Господь Бог, — чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
24 Ынсэ, дакэ чел неприхэнит се абате де ла неприхэниря луй ши сэвыршеште нелеӂюиря, дакэ се я дупэ тоате урычуниле челуй рэу, с-ар путя сэ трэяскэ ел оаре? Ну, чи тоатэ неприхэниря луй ва фи уйтатэ, пентру кэ с-а дат ла нелеӂюире ши ла пэкат, де ачея ва мури ын еле.
А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, — усі ті гидо́ти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, — за своє спроневі́рення, що він спроневі́рив, і за гріх свій, що згрішив, за них він помре!
25 Вой зичець: ‘Каля Домнулуй ну есте дряптэ!’ Аскултаць дар, каса луй Исраел! Ну есте каля Мя дряптэ? Оаре ну май деграбэ кэиле воастре ну сунт дрепте?
А ви кажете: „Непра́ва Господня дорога!“Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?
26 Дакэ чел неприхэнит се абате де ла неприхэниря луй ши сэвыршеште нелеӂюиря ши моаре пентру ачаста, моаре дин причина нелеӂюирий пе каре а сэвыршит-о.
Коли б справедливий відверну́вся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.
27 Дар, дакэ чел рэу се ынтоарче де ла рэутатя луй ши фаче че есте дрепт ши бине, ышь ва пэстра суфлетул виу.
А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже́.
28 Пентру кэ ышь дескиде окий ши се абате де ла тоате фэрэделеӂиле пе каре ле-а сэвыршит, ва трэи ши ну ва мури.
І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!
29 Каса луй Исраел зиче: ‘Каля Домнулуй ну есте дряптэ!’ Оаре каля Мя ну есте дряптэ, каса луй Исраел? Оаре ну май деграбэ кэиле воастре ну сунт дрепте?
А Ізраїлів дім каже: „Непра́ва Господня дорога!“Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?
30 Де ачея вэ вой жудека, пе фиекаре дупэ кэиле луй, касэ а луй Исраел”, зиче Домнул Думнезеу. „Ынтоарчеци-вэ ши абатеци-вэ де ла тоате фэрэделеӂиле воастре, пентру ка сэ ну вэ дукэ нелеӂюиря ла пеире!
Тому́ буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверні́ться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотика́ння!
31 Лепэдаць де ла вой тоате фэрэделеӂиле прин каре аць пэкэтуит, фачеци-вэ рост де о инимэ ноуэ ши ун дух ноу! Пентру че врець сэ муриць, касэ а луй Исраел?
Поскида́йте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове́ серце та ново́го духа! І на́що маєте померти, Ізраїлів доме?
32 Кэч Еу ну дореск моартя челуй че моаре”, зиче Домнул Думнезеу. „Ынтоарчеци-вэ дар ла Думнезеу ши вець трэи!”
Бо не жадаю Я смерти помира́ючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!
