Marcos 12
1 Ele começou a falar com eles em parábolas. “Um homem plantou uma vinha, colocou uma sebe ao redor dela, cavou um poço para o lagar, construiu uma torre, alugou-a a um fazendeiro e foi para outro país.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 Quando chegou a hora, ele enviou um criado ao fazendeiro para receber do agricultor sua parte do fruto do vinhedo.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 Eles o levaram, bateram nele e o mandaram embora vazio.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 Novamente, ele enviou outro criado para eles; e eles jogaram pedras nele, o feriram na cabeça e o mandaram embora, vergonhosamente tratados.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 Novamente ele mandou outro, e eles o mataram, e muitos outros, espancando alguns, e matando alguns.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 Portanto, ainda tendo um, seu filho amado, ele o enviou por último a eles, dizendo: “Eles respeitarão meu filho”.
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 Mas aqueles fazendeiros disseram entre si: 'Este é o herdeiro'. Venha, vamos matá-lo, e a herança será nossa”.
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 Eles o levaram, o mataram e o expulsaram da vinha.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 O que fará, portanto, o senhor da vinha? Ele virá e destruirá os agricultores, e dará o vinhedo a outros.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Você ainda nem leu esta Escritura: “A pedra que os construtores rejeitaram foi feita a cabeça da esquina.
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 Isto foi do Senhor. É maravilhoso aos nossos olhos”...
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 Eles tentaram pegá-lo, mas temiam a multidão; pois perceberam que ele falava a parábola contra eles. Eles o deixaram e foram embora.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 Enviaram-lhe alguns dos fariseus e herodianos, para que o prendessem com palavras.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 Quando chegaram, perguntaram-lhe: “Mestre, sabemos que você é honesto, e não se apresse a ninguém; pois você não é parcial para ninguém, mas verdadeiramente ensina o caminho de Deus”. É lícito pagar impostos a César, ou não?
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 Shall nós damos, ou não daremos”? Mas ele, conhecendo a hipocrisia deles, disse-lhes: “Por que me testam? Tragam-me um denário, para que eu possa vê-lo”.
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 Eles o trouxeram. Ele lhes disse: “De quem é esta imagem e inscrição?”. Disseram-lhe: “De César”.
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 Jesus lhes respondeu: “Dai a César as coisas que são de César, e a Deus as coisas que são de Deus”. Eles se maravilharam muito com ele.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 Alguns saduceus, que dizem que não há ressurreição, vieram até ele. Eles lhe perguntaram, dizendo:
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 “Professor, Moisés nos escreveu: 'Se o irmão de um homem morre e deixa uma esposa atrás de si, e não deixa filhos, que seu irmão deve pegar sua esposa e criar descendência para seu irmão'.
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 Havia sete irmãos. O primeiro tomou uma esposa, e morrer não deixou descendência.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 O segundo a levou, e morreu, não deixando nenhuma criança para trás dele. O terceiro também;
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 e os sete a pegaram e não deixaram filhos. Por último, a mulher também morreu.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 Na ressurreição, quando eles se levantarem, de quem será a esposa deles? Pois os sete a tiveram como esposa”.
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 Jesus respondeu-lhes: “Não é isto porque vocês estão enganados, sem conhecer as Escrituras nem o poder de Deus?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 Pois quando ressuscitam dos mortos, eles não se casam nem são dados em casamento, mas são como anjos no céu.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 Mas sobre os mortos, que ressuscitam, você não leu no livro de Moisés sobre o Bush, como Deus falou com ele, dizendo: 'Eu sou o Deus de Abraão, o Deus de Isaac e o Deus de Jacó'?
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 Ele não é o Deus dos mortos, mas dos vivos. Portanto, você está muito enganado”.
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 Um dos escribas veio e os ouviu questionando juntos, e sabendo que lhes havia respondido bem, perguntou-lhe: “Qual mandamento é o maior de todos?
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 Jesus respondeu: “O maior é: Ouve, Israel, o Senhor nosso Deus, o Senhor é um só”.
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 Amarás o Senhor teu Deus com todo o teu coração, com toda a tua alma, com toda a tua mente e com todas as tuas forças”. Este é o primeiro mandamento.
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 O segundo é assim: “Amarás o teu próximo como a ti mesmo”. Não há outro mandamento maior do que estes”.
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 O escriba lhe disse: “Verdadeiramente, professor, você disse bem que ele é um, e não há outro senão ele;
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 e amá-lo com todo o coração, com toda a compreensão, toda a alma, e com toda a força, e amar o próximo como a si mesmo, é mais importante do que todos os holocaustos e sacrifícios”.
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 Quando Jesus viu que ele respondeu sabiamente, disse-lhe: “Não estás longe do Reino de Deus”. Ninguém ousou fazer-lhe qualquer pergunta depois disso.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 Jesus respondeu, como ele ensinou no templo: “Como é que os escribas dizem que o Cristo é o filho de Davi?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 Pois o próprio Davi disse no Espírito Santo, O Senhor disse ao meu Senhor, “Sente-se à minha mão direita, até que eu faça de seus inimigos o escabelo de seus pés”'.
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 Portanto, o próprio David o chama de Senhor, então como ele pode ser seu filho”? As pessoas comuns o ouviram de bom grado.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 Em seus ensinamentos ele lhes disse: “Cuidado com os escribas, que gostam de andar em longas vestes, e de receber saudações nos mercados,
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 e de conseguir os melhores assentos nas sinagogas e os melhores lugares nas festas,
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 aqueles que devoram as casas das viúvas, e por uma pretensão fazer longas orações. Estes receberão uma condenação maior”.
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 Jesus sentou-se em frente à tesouraria e viu como a multidão jogou dinheiro na tesouraria. Muitos que eram ricos jogaram muito.
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 Uma viúva pobre veio e lançou em duas pequenas moedas de latão, que equivalem a uma moeda de quadrans.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 Ele chamou seus discípulos para si mesmo e disse-lhes: “Certamente eu lhes digo, esta pobre viúva deu mais do que todos aqueles que estão dando para o tesouro,
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 pois todos deram de sua abundância, mas ela, de sua pobreza, deu tudo o que tinha para viver”.
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
