II Koryntian 6
1 Jako [jego] współpracownicy napominamy was, abyście nie przyjmowali łaski Bożej na próżno.
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 (Mówi bowiem [Bóg]: W czasie pomyślnym wysłuchałem cię, a w dniu zbawienia przyszedłem ci z pomocą. Oto teraz czas pomyślny, oto teraz dzień zbawienia.)
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)
3 Nie dając nikomu żadnego [powodu] do zgorszenia, aby [nasza] posługa nie była zhańbiona;
Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 Ale we wszystkim okazujemy się sługami Boga, w wielkiej cierpliwości, w uciskach, w niedostatkach, w utrapieniach;
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
5 W chłostach, w więzieniach, podczas rozruchów, w trudach, w nocnych czuwaniach, w postach;
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 Przez czystość i poznanie, przez wytrwałość i życzliwość, przez Ducha Świętego i nieobłudną miłość;
в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 Przez słowo prawdy i moc Boga, przez oręż sprawiedliwości na prawo i na lewo;
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 Przez chwałę i pohańbienie, przez złą i dobrą sławę; jakby zwodziciele, a jednak prawdomówni;
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 Jakby nieznani, jednak [dobrze] znani, jakby umierający, a oto żyjemy, jakby karani, ale nie zabici;
яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 Jakby smutni, jednak zawsze radośni, jakby ubodzy, jednak wielu ubogacający, jakby nic nie mający, jednak wszystko posiadający.
яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.
11 Nasze usta otworzyły się przed wami, Koryntianie, nasze serce się rozszerzyło.
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне, - серця, наші розпросторились.
12 Nie jest wam ciasno w nas, lecz w waszym wnętrzu jest ciasno;
Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 Odwzajemniając się więc [nam] – jak do moich dzieci mówię – rozszerzcie się i wy.
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Nie wprzęgajcie się w nierówne jarzmo z niewierzącymi. Cóż bowiem wspólnego ma sprawiedliwość z niesprawiedliwością? Albo jaka jest wspólnota między światłem a ciemnością?
Не ходіть у жадному ярмі з невірними, яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 Albo jaka zgoda Chrystusa z Belialem, albo co za dział wierzącego z niewierzącym?
Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 A co za porozumienie między świątynią Boga a bożkami? Wy bowiem jesteście świątynią Boga żywego, tak jak mówi Bóg: Będę w nich mieszkał i będę się przechadzał w nich, i będę ich Bogiem, a oni będą moim ludem.
І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 Dlatego wyjdźcie spośród nich i odłączcie się, mówi Pan, i nieczystego nie dotykajcie, a ja was przyjmę.
Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 I będę wam Ojcem, a wy będziecie mi synami i córkami – mówi Pan Wszechmogący.
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.
