< مزامیر 1 >

خوشابحال کسی‌که به مشورت شریران نرود و به راه گناهکاران نایستد، و درمجلس استهزاکنندگان ننشیند؛ ۱ 1
Блаженна та людина, що не ходить на раду нечестивих, не стоїть на дорозі грішників і не сидить на зборищі глумливих!
بلکه رغبت اودر شریعت خداوند است و روز و شب درشریعت او تفکر می‌کند. ۲ 2
Але в Законі Господнім її насолода і про Закон Його роздумує вдень та вночі.
پس مثل درختی نشانده نزد نهرهای آب خواهد بود، که میوه خودرا در موسمش می‌دهد، و برگش پژمرده نمی گردد و هر‌آنچه می‌کند نیک انجام خواهدبود. ۳ 3
І буде вона як дерево, посаджене над водними потоками, що плід свій дає вчасно, і листя його не зів’яне. Що б вона не робила, щаститиме їй.
شریران چنین نیستند، بلکه مثل کاهند که بادآن را پراکنده می‌کند. ۴ 4
Не так нечестиві! [Вони] – як полова, що вітер розносить [усюди].
لهذا شریران در داوری نخواهند ایستاد و نه گناهکاران در جماعت عادلان. ۵ 5
Тому не встоять нечестиві на суді ані грішники – на зборах праведних.
زیرا خداوند طریق عادلان را می‌داند، ولی طریق گناهکاران هلاک خواهد شد. ۶ 6
Адже знає Господь[життєвий] шлях праведних, а шлях нечестивих загине.

< مزامیر 1 >