< مزامیر 91 >

آنکه در ستر حضرت اعلی نشسته است، زیر سایه قادرمطلق ساکن خواهد بود. ۱ 1
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
درباره خداوند می‌گویم که او ملجاو قلعه من است و خدای من که بر او توکل دارم. ۲ 2
той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
زیرا که او تو را از دام صیاد خواهد رهانید و ازوبای خبیث. ۳ 3
Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
به پرهای خود تو را خواهدپوشانید و زیر بالهایش پناه خواهی گرفت. راستی او تو را مجن و سپر خواهد بود. ۴ 4
Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
از خوفی درشب نخواهی ترسید و نه از تیری که در روزمی پرد. ۵ 5
Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
و نه از وبایی که در تاریکی می‌خرامد ونه از طاعونی که وقت ظهر فساد می‌کند. ۶ 6
ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
هزارنفر به‌جانب تو خواهند افتاد و ده هزار به‌دست راست تو. لیکن نزد تو نخواهد رسید. ۷ 7
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
فقط به چشمان خود خواهی نگریست و پاداش شریران را خواهی دید. ۸ 8
Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
زیرا گفتی تو‌ای خداوندملجای من هستی و حضرت اعلی را ماوای خویش گردانیده‌ای. ۹ 9
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
هیچ بدی بر تو واقع نخواهد شد و بلایی نزد خیمه تو نخواهد رسید. ۱۰ 10
Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
زیرا که فرشتگان خود را درباره تو امر خواهدفرمود تا در تمامی راههایت تو را حفظ نمایند. ۱۱ 11
бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
تو را بر دستهای خود برخواهند داشت، مباداپای خود را به سنگ بزنی. ۱۲ 12
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
بر شیر و افعی پای خواهی نهاد؛ شیربچه و اژدها را پایمال خواهی کرد. ۱۳ 13
На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
«چونکه به من رغبت دارد او را خواهم رهانید و چونکه به اسم من عارف است او راسرافراز خواهم ساخت. ۱۴ 14
„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
چون مرا خواند او رااجابت خواهم کرد. من در تنگی با او خواهم بود واو را نجات داده، معزز خواهم ساخت. ۱۵ 15
як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
به طول ایام او را سیر می‌گردانم و نجات خویش را بدونشان خواهم داد.» ۱۶ 16
і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“

< مزامیر 91 >