< مزامیر 109 >

برای سالار مغنیان. مزمور داودای خدای تسبیح من، خاموش مباش! ۱ 1
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
زیرا که دهان شرارت ودهان فریب را بر من گشوده‌اند، و به زبان دروغ برمن سخن گفته‌اند. ۲ 2
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
به سخنان کینه مرا احاطه کرده‌اند و بی‌سبب با من جنگ نموده‌اند. ۳ 3
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
به عوض محبت من، با من مخالفت می‌کنند، و اما من دعا. ۴ 4
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
و به عوض نیکویی به من بدی کرده‌اند. و به عوض محبت، عداوت نموده. ۵ 5
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
مردی شریر را براو بگمار، و دشمن به‌دست راست او بایستد. ۶ 6
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
هنگامی که در محاکمه بیاید، خطا کار بیرون آیدو دعای او گناه بشود. ۷ 7
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
ایام عمرش کم شود ومنصب او را دیگری ضبط نماید. ۸ 8
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
فرزندان اویتیم بشوند و زوجه وی بیوه گردد. ۹ 9
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
و فرزندان او آواره شده، گدایی بکنند و از خرابه های خودقوت را بجویند. ۱۰ 10
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
طلبکار تمامی مایملک او را ضبط نماید و اجنبیان محنت او را تاراج کنند. ۱۱ 11
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
کسی نباشد که بر او رحمت کند و بر یتیمان وی احدی رافت ننماید. ۱۲ 12
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
ذریت وی منقطع گردند و در طبقه بعد نام ایشان محو شود. ۱۳ 13
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
عصیان پدرانش نزد خداوند به یاد آورده شودو گناه مادرش محو نگردد. ۱۴ 14
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
و آنها در مد نظرخداوند دائم بماند تا یادگاری ایشان را از زمین ببرد. ۱۵ 15
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
زیرا که رحمت نمودن را به یاد نیاورد، بلکه بر فقیر و مسکین جفا کرد و بر شکسته دل تااو را به قتل رساند. ۱۶ 16
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
چون که لعنت را دوست می‌داشت بدو رسیده و چون که برکت رانمی خواست، از او دور شده است. ۱۷ 17
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
و لعنت رامثل ردای خود در بر‌گرفت و مثل آب به شکمش درآمد و مثل روغن در استخوانهای وی. ۱۸ 18
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
پس مثل جامه‌ای که او را می‌پوشاند، و چون کمربندی که به آن همیشه بسته می‌شود، خواهدبود. ۱۹ 19
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
این است اجرت مخالفانم از جانب خداوند و برای آنانی که بر جان من بدی می‌گویند. ۲۰ 20
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
اما تو‌ای یهوه خداوند به‌خاطر نام خود بامن عمل نما؛ چون که رحمت تو نیکوست، مراخلاصی ده. ۲۱ 21
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
زیرا که من فقیر و مسکین هستم ودل من در اندرونم مجروح است. ۲۲ 22
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
مثل سایه‌ای که در زوال باشد رفته‌ام و مثل ملخ رانده شده‌ام. ۲۳ 23
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
زانوهایم از روزه داشتن می‌لرزد و گوشتم ازفربهی کاهیده می‌شود. ۲۴ 24
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
و من نزد ایشان عارگردیده‌ام. چون مرا می‌بینند سر خود رامی جنبانند. ۲۵ 25
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
‌ای یهوه خدای من مرا اعانت فرما، و به حسب رحمت خود مرا نجات ده، ۲۶ 26
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
تا بدانند که این است دست تو، و تو‌ای خداوند این را کرده‌ای. ۲۷ 27
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
ایشان لعنت بکنند، اما تو برکت بده. ایشان برخیزند و خجل گردند و اما بنده توشادمان شود. ۲۸ 28
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
جفا کنندگانم به رسوایی ملبس شوند و خجالت خویش را مثل ردا بپوشند. ۲۹ 29
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
خداوند را به زبان خود بسیار تشکر خواهم کرد و او را در جماعت کثیر حمد خواهم گفت. ۳۰ 30
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
زیرا که به‌دست راست مسکین خواهد ایستادتا او را از آنانی که بر جان او فتوا می‌دهندبرهاند. ۳۱ 31
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.

< مزامیر 109 >