< امثال 18 >
می باشد، و به هر حکمت صحیح مجادله میکند. | ۱ 1 |
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
احمق از فطانت مسرور نمی شود، مگر تاآنکه عقل خود را ظاهر سازد. | ۲ 2 |
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
هنگامی که شریر میآید، حقارت هم میآید، و با اهانت، خجالت میرسد. | ۳ 3 |
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
سخنان دهان انسان آب عمیق است، وچشمه حکمت، نهر جاری است. | ۴ 4 |
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
طرفداری شریران برای منحرف ساختن داوری عادلان نیکو نیست. | ۵ 5 |
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
لبهای احمق به منازعه داخل میشود، ودهانش برای ضربها صدا میزند. | ۶ 6 |
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
دهان احمق هلاکت وی است، و لبهایش برای جان خودش دام است. | ۷ 7 |
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
سخنان نمام مثل لقمه های شیرین است، و به عمق شکم فرو میرود. | ۸ 8 |
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
او نیز که در کار خود اهمال میکند برادرهلاک کننده است. | ۹ 9 |
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
اسم خداوند برج حصین است که مرد عادل در آن میدود و ایمن میباشد. | ۱۰ 10 |
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
توانگری شخص دولتمند شهر محکم اواست، و در تصور وی مثل حصار بلند است. | ۱۱ 11 |
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
پیش از شکستگی، دل انسان متکبرمی گردد، و تواضع مقدمه عزت است. | ۱۲ 12 |
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
هرکه سخنی را قبل از شنیدنش جواب دهد برای وی حماقت و عار میباشد. | ۱۳ 13 |
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
روح انسان بیماری او را متحمل میشود، اما روح شکسته را کیست که متحمل آن بشود. | ۱۴ 14 |
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
دل مرد فهیم معرفت را تحصیل میکند، وگوش حکیمان معرفت را میطلبد. | ۱۵ 15 |
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
هدیه شخص، از برایش وسعت پیدامی کند و او را به حضور بزرگان میرساند. | ۱۶ 16 |
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
هرکه در دعوی خود اول آید صادق مینماید، اما حریفش میآید و او را میآزماید. | ۱۷ 17 |
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
قرعه نزاعها را ساکت مینماید و زورآوران را از هم جدا میکند. | ۱۸ 18 |
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
برادر رنجیده از شهر قوی سختتر است، ومنازعت با او مثل پشت بندهای قصر است. | ۱۹ 19 |
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
دل آدمی از میوه دهانش پر میشود و ازمحصول لبهایش، سیر میگردد. | ۲۰ 20 |
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
موت و حیات در قدرت زبان است، و آنانی که آن را دوست میدارند میوهاش را خواهندخورد. | ۲۱ 21 |
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
هرکه زوجهای یابد چیز نیکو یافته است، ورضامندی خداوند را تحصیل کرده است. | ۲۲ 22 |
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
مرد فقیر به تضرع تکلم میکند، اما شخص دولتمند به سختی جواب میدهد. | ۲۳ 23 |
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
کسیکه دوستان بسیار دارد خویشتن راهلاک میکند، اما دوستی هست که از برادرچسبنده تر میباشد. | ۲۴ 24 |
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.