< ایّوب 35 >

۱ 1
І говорив Елі́гу та й сказав:
«آیا این را انصاف می‌شماری که گفتی من از خدا عادل تر هستم؟ ۲ 2
„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
زیرا گفته‌ای برای توچه فایده خواهد شد، و به چه چیز بیشتر از گناهم منفعت خواهم یافت. ۳ 3
Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
من تو را جواب می‌گویم ورفقایت را با تو. ۴ 4
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
به سوی آسمانها نظر کن و ببین وافلاک را ملاحظه نما که از تو بلندترند. ۵ 5
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
اگر گناه کردی به او چه رسانیدی؟ و اگر تقصیرهای تو بسیار شد برای وی چه کردی؟ ۶ 6
Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
اگر بی‌گناه شدی به او چه بخشیدی؟ و یا از دست تو چه چیز را گرفته است؟ ۷ 7
Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
شرارت تو به مردی چون تو (ضرر می‌رساند) و عدالت تو به بنی آدم (فایده می‌رساند). ۸ 8
Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
از کثرت ظلمها فریاد برمی آورند واز دست زورآوران استغاثه می‌کنند، ۹ 9
Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
و کسی نمی گوید که خدای آفریننده من کجا است که شبانگاه سرودها می‌بخشد ۱۰ 10
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
و ما را از بهایم زمین تعلیم می‌دهد، و از پرندگان آسمان حکمت می‌بخشد. ۱۱ 11
що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
پس به‌سبب تکبر شریران فریادمی کنند اما او اجابت نمی نماید، ۱۲ 12
Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
زیرا خدابطالت را نمی شنود و قادر مطلق برآن ملاحظه نمی فرماید. ۱۳ 13
Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
هرچند می‌گویی که او رانمی بینم، لیکن دعوی در حضور وی است پس منتظر او باش. ۱۴ 14
Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
و اما الان از این سبب که درغضب خویش مطالبه نمی کند و به کثرت گناه اعتنا نمی نماید، ۱۵ 15
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
از این جهت ایوب دهان خودرا به بطالت می‌گشاید و بدون معرفت سخنان بسیار می‌گوید.» ۱۶ 16
то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

< ایّوب 35 >