< ایّوب 27 >

و ایوب دیگرباره مثل خود را آورده، گفت: ۱ 1
І Йов далі вів мову свою та й казав:
«به حیات خدا که حق مرابرداشته و به قادرمطلق که جان مرا تلخ نموده است. ۲ 2
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
که مادامی که جانم در من باقی است ونفخه خدا در بینی من می‌باشد، ۳ 3
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
یقین لبهایم به بی‌انصافی تکلم نخواهد کرد، و زبانم به فریب تنطق نخواهد نمود. ۴ 4
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
حاشا از من که شما راتصدیق نمایم، و تا بمیرم کاملیت خویش را ازخود دور نخواهم ساخت. ۵ 5
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
عدالت خود را قایم نگاه می‌دارم و آن را ترک نخواهم نمود، و دلم تازنده باشم، مرا مذمت نخواهد کرد. ۶ 6
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
دشمن من مثل شریر باشد، و مقاومت کنندگانم مثل خطاکاران. ۷ 7
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
زیرا امید شریر چیست هنگامی که خدا او را منقطع می‌سازد؟ و حینی که خدا جان اورا می‌گیرد؟ ۸ 8
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
آیا خدا فریاد او را خواهد شنید، هنگامی که مصیبت بر او عارض شود؟ ۹ 9
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
آیا درقادرمطلق تلذذ خواهد یافت، و در همه اوقات ازخدا مسالت خواهد نمود؟ ۱۰ 10
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
«شما را درباره دست خدا تعلیم خواهد دادو از اعمال قادرمطلق چیزی مخفی نخواهم داشت. ۱۱ 11
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
اینک جمیع شما این را ملاحظه کرده‌اید، پس چرا بالکل باطل شده‌اید. ۱۲ 12
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
این است نصیب مرد شریر از جانب خدا، و میراث ظالمان که آن را از قادرمطلق می‌یابند. ۱۳ 13
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
اگرفرزندانش بسیار شوند شمشیر برای ایشان است، و ذریت او از نان سیر نخواهند شد. ۱۴ 14
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
بازماندگان او از وبا دفن خواهند شد، و بیوه‌زنانش گریه نخواهند کرد. ۱۵ 15
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
اگر‌چه نقره را مثل غبار اندوخته کند، و لباس را مثل گل آماده سازد. ۱۶ 16
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
او آماده می‌کند لیکن مرد عادل آن را خواهد پوشید، وصالحان نقره او را تقسیم خواهند نمود. ۱۷ 17
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
خانه خود را مثل بید بنا می‌کند، و مثل سایبانی که دشتبان می‌سازد ۱۸ 18
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
او دولتمند می‌خوابد اما دفن نخواهد شد. چشمان خود را می‌گشاید و نیست می‌باشد. ۱۹ 19
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
ترسها مثل آب او را فرو می‌گیرد، و گردباد او را در شب می‌رباید. ۲۰ 20
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
باد شرقی او رابرمی دارد و نابود می‌شود و او را از مکانش دورمی اندازد، ۲۱ 21
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
زیرا (خدا) بر او تیر خواهدانداخت و شفقت نخواهد نمود. اگر‌چه اومی خواهد از دست وی فرار کرده، بگریزد. ۲۲ 22
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
مردم کفهای خود را بر او بهم می‌زنند و او را ازمکانش صفیر زده، بیرون می‌کنند. ۲۳ 23
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

< ایّوب 27 >