< Salmenes 122 >

1 En sang ved festreisene; av David. Jeg gleder mig ved dem som sier til mig: Vi vil gå til Herrens hus.
Пісня проча́н. Давидова.
2 Våre føtter står i dine porter, Jerusalem!
Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.
3 Jerusalem, du velbyggede, lik en by som er tett sammenføiet,
Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,
4 hvor stammene drar op, Herrens stammer, efter en lov for Israel, for å prise Herrens navn!
куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!
5 For der er stoler satt til dom, stoler for Davids hus.
Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.
6 Bed om fred for Jerusalem! La det gå dem vel som elsker dig!
Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“
7 Der være fred innen din voll, ro i dine saler!
Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!
8 For mine brødres og mine venners skyld vil jeg si: Fred være i dig!
Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“
9 For Herrens, vår Guds huses skyld vil jeg søke ditt beste.
Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

< Salmenes 122 >