Marcum 12
1 et coepit illis in parabolis loqui vineam pastinavit homo et circumdedit sepem et fodit lacum et aedificavit turrem et locavit eam agricolis et peregre profectus est
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 et misit ad agricolas in tempore servum ut ab agricolis acciperet de fructu vineae
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 qui adprehensum eum ceciderunt et dimiserunt vacuum
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 et iterum misit ad illos alium servum et illum capite vulneraverunt et contumeliis adfecerunt
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 et rursum alium misit et illum occiderunt et plures alios quosdam caedentes alios vero occidentes
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 adhuc ergo unum habens filium carissimum et illum misit ad eos novissimum dicens quia reverebuntur filium meum
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 coloni autem dixerunt ad invicem hic est heres venite occidamus eum et nostra erit hereditas
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 et adprehendentes eum occiderunt et eiecerunt extra vineam
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 quid ergo faciet dominus vineae veniet et perdet colonos et dabit vineam aliis
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 nec scripturam hanc legistis lapidem quem reprobaverunt aedificantes hic factus est in caput anguli
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 a Domino factum est istud et est mirabile in oculis nostris
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 et quaerebant eum tenere et timuerunt turbam cognoverunt enim quoniam ad eos parabolam hanc dixerit et relicto eo abierunt
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 et mittunt ad eum quosdam ex Pharisaeis et Herodianis ut eum caperent in verbo
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 qui venientes dicunt ei magister scimus quoniam verax es et non curas quemquam nec enim vides in faciem hominis sed in veritate viam Dei doces licet dari tributum Caesari an non dabimus
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 qui sciens versutiam eorum ait illis quid me temptatis adferte mihi denarium ut videam
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 at illi adtulerunt et ait illis cuius est imago haec et inscriptio dicunt illi Caesaris
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 respondens autem Iesus dixit illis reddite igitur quae sunt Caesaris Caesari et quae sunt Dei Deo et mirabantur super eo
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 et venerunt ad eum Sadducaei qui dicunt resurrectionem non esse et interrogabant eum dicentes
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 magister Moses nobis scripsit ut si cuius frater mortuus fuerit et dimiserit uxorem et filios non reliquerit accipiat frater eius uxorem ipsius et resuscitet semen fratri suo
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 septem ergo fratres erant et primus accepit uxorem et mortuus est non relicto semine
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 et secundus accepit eam et mortuus est et nec iste reliquit semen et tertius similiter
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 et acceperunt eam similiter septem et non reliquerunt semen novissima omnium defuncta est et mulier
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 in resurrectione ergo cum resurrexerint cuius de his erit uxor septem enim habuerunt eam uxorem
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 et respondens Iesus ait illis non ideo erratis non scientes scripturas neque virtutem Dei
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 cum enim a mortuis resurrexerint neque nubent neque nubentur sed sunt sicut angeli in caelis
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 de mortuis autem quod resurgant non legistis in libro Mosi super rubum quomodo dixerit illi Deus inquiens ego sum Deus Abraham et Deus Isaac et Deus Iacob
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 non est Deus mortuorum sed vivorum vos ergo multum erratis
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 et accessit unus de scribis qui audierat illos conquirentes et videns quoniam bene illis responderit interrogavit eum quod esset primum omnium mandatum
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 Iesus autem respondit ei quia primum omnium mandatum est audi Israhel Dominus Deus noster Deus unus est
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 et diliges Dominum Deum tuum ex toto corde tuo et ex tota anima tua et ex tota mente tua et ex tota virtute tua hoc est primum mandatum
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 secundum autem simile illi diliges proximum tuum tamquam te ipsum maius horum aliud mandatum non est
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 et ait illi scriba bene magister in veritate dixisti quia unus est et non est alius praeter eum
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 et ut diligatur ex toto corde et ex toto intellectu et ex tota anima et ex tota fortitudine et diligere proximum tamquam se ipsum maius est omnibus holocaustomatibus et sacrificiis
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 Iesus autem videns quod sapienter respondisset dixit illi non es longe a regno Dei et nemo iam audebat eum interrogare
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 et respondens Iesus dicebat docens in templo quomodo dicunt scribae Christum Filium esse David
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 ipse enim David dicit in Spiritu Sancto dixit Dominus Domino meo sede a dextris meis donec ponam inimicos tuos scabillum pedum tuorum
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 ipse ergo David dicit eum Dominum et unde est filius eius et multa turba eum libenter audivit
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 et dicebat eis in doctrina sua cavete a scribis qui volunt in stolis ambulare et salutari in foro
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 et in primis cathedris sedere in synagogis et primos discubitus in cenis
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 qui devorant domos viduarum sub obtentu prolixae orationis hii accipient prolixius iudicium
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 et sedens Iesus contra gazofilacium aspiciebat quomodo turba iactaret aes in gazofilacium et multi divites iactabant multa
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 cum venisset autem una vidua pauper misit duo minuta quod est quadrans
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 et convocans discipulos suos ait illis amen dico vobis quoniam vidua haec pauper plus omnibus misit qui miserunt in gazofilacium
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 omnes enim ex eo quod abundabat illis miserunt haec vero de penuria sua omnia quae habuit misit totum victum suum
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
