Liber Numeri 15

1 Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Loquere ad filios Israël, et dices ad eos: Cum ingressi fueritis terram habitationis vestræ, quam ego dabo vobis,

„Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви вві́йдете до кра́ю ваших осель, що Я даю вам,

3 et feceritis oblationem Domino in holocaustum, aut victimam, vota solventes, vel sponte offerentes munera, aut in solemnitatibus vestris adolentes odorem suavitatis Domino, de bobus sive de ovibus:

і принесете огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, або криваву жертву на спо́внення обі́тниці, або в да́рі, або в озна́чених часа́х при споря́дженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібно́ї,

4 offeret quicumque immolaverit victimam, sacrificium similæ, decimam partem ephi, conspersæ oleo, quod mensuram habebit quartam partem hin:

то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, — десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,

5 et vinum ad liba fundenda ejusdem mensuræ dabit in holocaustum sive in victimam. Per agnos singulos

і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопа́лення або для жертви для кожного ягняти.

6 et arietes erit sacrificium similæ duarum decimarum, quæ conspersa sit oleo tertiæ partis hin:

Або для барана принесеш хлі́бну жертву, — дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.

7 et vinum ad libamentum tertiæ partis ejusdem mensuræ offeret in odorem suavitatis Domino.

І вина для литої жертви третю частину гіна, — принесеш пахощі любі для Господа.

8 Quando vero de bobus feceris holocaustum aut hostiam, ut impleas votum vel pacificas victimas,

А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на спо́внення обі́тниці, або як мирну жертву для Господа,

9 dabis per singulos boves similæ tres decimas conspersæ oleo, quod habeat medium mensuræ hin:

то принесе́ш молодого бичка і хлібну жертву, — три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.

10 et vinum ad liba fundenda ejusdem mensuræ in oblationem suavissimi odoris Domino.

І принесеш на литу жертву пів гіна вина, — жертва огняна, пахощі любі для Господа.

11 Sic facies

Так буде робитися для одно́го вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.

12 per singulos boves et arietis et agnos et hædos.

За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.

13 Tam indigenæ quam peregrini

Кожен тубі́лець так принесе це, щоб принести огняну́ жертву, пахощі любі для Господа.

14 eodem ritu offerent sacrificia.

А коли з вами буде тимчасо́во ме́шкати прихо́дько, або той, що серед вас, — постанова для ваших поколінь, — то він принесе огняну́ жертву, пахощі любі для Господа, — як принесете ви, так принесе й він.

15 Unum præceptum erit atque judicium tam vobis quam advenis terræ.

Збори, — постанова одна для вас та для прихо́дька, що ме́шкає тимчасово, — постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і прихо́дько буде перед Господнім лицем!

16 Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:

Один зако́н і одна постанова буде вам і прихо́дькові, що мешкає тимчасово з вами“.

17 Loquere filiis Israël, et dices ad eos:

I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

18 Cum veneritis in terram, quam dabo vobis,

„Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви вві́йдете до кра́ю, що Я впроваджую вас туди,

19 et comederitis de panibus regionis illius, separabitis primitias Domino

то станеться, коли ви їстимете хліб того кра́ю, — ви принесете прино́шення для Господа.

20 de cibis vestris. Sicut de areis primitias separatis,

Як початок діж ваших, калача́ принесете на прино́шення, — як прино́шення то́ку, принесете його.

21 ita et de pulmentis dabitis primitiva Domino.

Від поча́тку діж ваших дасте Господе́ві прино́шення, — постанова для ваших поколінь!

22 Quod si per ignorantiam præterieritis quidquam horum, quæ locutus est Dominus ad Moysen,

А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих за́повідей, що Господь говорив до Мойсея,

23 et mandavit per eum ad vos, a die qua cœpit jubere et ultra,

усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,

24 oblitaque fuerit facere multitudo: offeret vitulum de armento, holocaustum in odorem suavissimum Domino, et sacrificum ejus ac liba, ut cæremoniæ postulant, hircumque pro peccato:

то станеться, коли зро́блено по́милку через недо́гляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка́, молоде з великої худоби, на цілопа́лення, на пахощі любі для Господа, а хлі́бна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.

25 et rogabit sacerdos pro omni multitudine filiorum Israël, et dimittetur eis, quoniam non sponte peccaverunt, nihilominus offerentes incensum Domino pro se et pro peccato atque errore suo:

І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде про́щено їм, бо то по́милка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну́ для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою по́милку.

26 et dimittetur universæ plebi filiorum Israël, et advenis qui peregrinantur inter eos: quoniam culpa est omnis populi per ignorantiam.

І буде про́щено всій громаді Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилко́вий гріх усього наро́ду.

27 Quod si anima una nesciens peccaverit, offeret capram anniculam pro peccato suo:

А якщо згрішить помилко́во одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.

28 et deprecabitur pro ea sacerdos, quod inscia peccaverit coram Domino: impetrabitque ei veniam, et dimittetur illi.

І очистить священик ту душу, що помили́лась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, — і буде про́щено їй.

29 Tam indigenis quam advenis una lex erit omnium, qui peccaverint ignorantes.

Тубі́льцеві серед Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, — зако́н один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.

30 Anima vero, quæ per superbiam aliquid commiserit, sive civis sit ille, sive peregrinus (quoniam adversus Dominum rebellis fuit), peribit de populo suo:

А та душа, що зробить зухва́лою рукою, — чи з тубі́льця, чи з прихо́дька, — він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред наро́ду її.

31 verbum enim Domini contempsit, et præceptum illius fecit irritum: idcirco delebitur, et portabit iniquitatem suam.

Бо він зне́хтував слово Господа, і зламав Його за́повідь, — конче буде винищена душа та, гріх її на ній“.

32 Factum est autem, cum essent filii Israël in solitudine, et invenissent hominem colligentem ligna in die sabbati,

І були́ Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дро́ва суботнього дня.

33 obtulerunt eum Moysi et Aaron et universæ multitudini.

І привели́ його ті, хто знайшов його, як збирав дро́ва, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.

34 Qui recluserunt eum in carcerem, nescientes quid super eo facere deberent.

І взяли́ його під сторо́жу, бо не було вирішене, що́ зробити йому.

35 Dixitque Dominus ad Moysen: Morte moriatur homo iste: obruat eum lapidibus omnis turba extra castra.

І сказав Господь до Мойсея: „Конче буде забитий цей чоловік, — заки́дати його камінням усій громаді поза табо́ром!“

36 Cumque eduxissent eum foras, obruerunt lapidibus, et mortuus est, sicut præceperat Dominus.

І ви́провадила його вся громада поза та́бір, та й закидала його камінням, — і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.

37 Dixit quoque Dominus ad Moysen:

І сказав Господь до Мойсея, говорячи:

38 Loquere filiis Israël, et dices ad eos ut faciant sibi fimbrias per angulos palliorum, ponentes in eis vittas hyacinthinas:

„Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кута́си на края́х своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кута́са поли́ блакитну нитку.

39 quas cum viderint, recordentur omnium mandatorum Domini, nec sequantur cogitationes suas et oculos per res varias fornicantes,

І буде вона вам за кута́са, — і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні за́повіді, і виконаєте їх, і не бу́дете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи́, ви зраджуєте,

40 sed magis memores præceptorum Domini faciant ea, sintque sancti Deo suo.

щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, — і будьте святі для вашого Бога!

41 Ego Dominus Deus vester, qui eduxi vos de terra Ægypti, ut essem Deus vester.

Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь, Бог ваш!