잠언 30
1 이 말씀은 야게의 아들 아굴의 잠언이니 그가 이디엘과 우갈에게 이른 것이니라
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 나는 다른 사람에게 비하면 짐승이라 내게는 사람의 총명이 있지 아니하니라
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 나는 지혜를 배우지 못하였고 또 거룩하신 자를 아는 지식이 없거니와
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 하늘에 올라갔다가 내려온 자가 누구인지, 바람을 그 장중에 모은 자가 누구인지, 물을 옷에 싼 자가 누구인지, 땅의 모든 끝을 정한 자가 누구인지, 그 이름이 무엇인지, 그 아들의 이름이 무엇인지 너는 아느냐
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 하나님의 말씀은 다 순전하며 하나님은 그를 의지하는 자의 방패시니라
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 너는 그 말씀에 더하지 말라 그가 너를 책망하시겠고 너는 거짓말 하는 자가 될까 두려우니라
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 내가 두 가지 일을 주께 구하였사오니 나의 죽기 전에 주시옵소서
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 곧 허탄과 거짓말을 내게서 멀리 하옵시며 나로 가난하게도 마옵시고 부하게도 마옵시고 오직 필요한 양식으로 내게 먹이시옵소서
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 혹 내가 배불러서 하나님을 모른다 여호와가 누구냐 할까 하오며 혹 내가 가난하여 도적질하고 내 하나님의 이름을 욕되게 할까 두려워함이니이다
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 너는 종을 그 상전에게 훼방하지 말라 그가 너를 저주하겠고 너는 죄책을 당할까 두려우니라
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 아비를 저주하며 어미를 축복하지 아니하는 무리가 있느니라
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 스스로 깨끗한 자로 여기면서 오히려 그 더러운 것을 씻지 아니하는 무리가 있느니라
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 눈이 심히 높으며 그 눈꺼풀이 높이 들린 무리가 있느니라
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 앞니는 장검 같고 어금니는 군도 같아서 가난한 자를 땅에서 삼키며 궁핍한 자를 사람 중에서 삼키는 무리가 있느니라
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 거머리에게는 두 딸이 있어 다고 다고 하느니라 족한 줄을 알지 못하여 족하다 하지 아니하는 것 서넛이 있나니
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 아비를 조롱하며 어미 순종하기를 싫어하는 자의 눈은 골짜기의 까마귀에게 쪼이고 독수리 새끼에게 먹히리라
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 내가 심히 기이히 여기고도 깨닫지 못하는 것 서넛이 있나니
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 곧 공중에 날아 다니는 독수리의 자취와 반석 위로 기어 다니는 뱀의 자취와 바다로 지나다니는 배의 자취와 남자가 여자와 함께 한 자취며
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 음녀의 자취도 그러하니라 그가 먹고 그 입을 씻음 같이 말하기를 내가 악을 행치 아니하였다 하느니라
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 세상을 진동시키며 세상으로 견딜 수 없게 하는 것 서넛이 있나니
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 곧 종이 임금된 것과 미련한 자가 배부른 것과
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 꺼림을 받는 계집이 시집간 것과 계집 종이 주모를 이은 것이니라
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 땅에 작고도 가장 지혜로운 것 넷이 있나니
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 곧 힘이 없는 종류로되 먹을 것을 여름에 예비하는 개미와
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 약한 종류로되 집을 바위 사이에 짓는 사반과
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 임군이 없으되 다 떼를 지어 나아가는 메뚜기와
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 손에 잡힐만하여도 왕궁에 있는 도마뱀이니라
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 잘 걸으며 위풍 있게 다니는 것 서넛이 있나니
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 곧 짐승 중에 가장 강하여 아무 짐승 앞에서도 물러가지 아니하는 사자와
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 사냥개와 수염소와 및 당할 수 없는 왕이니라
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 만일 네가 미련하여 스스로 높은 체 하였거나 혹 악한 일을 도모하였거든 네 손으로 입을 막으라
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 대저 젖을 저으면 뻐터가 되고 코를 비틀면 피가 나는 것 같이 노를 격동하면 다툼이 남이니라
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
