Malekha 12
1 Pu u Yesu akhatengula ukhuva manyisya khufihwani. Akhata, “Umunu avyalile ugunda gwa misabibu, nu khunchungusya uluvigo, nu khuyava eilifuli lya khivekhila ei togwa (umfinyo) akhanchenga unala akhali hemin'chanche nu gunda gwa misabibu khuva limi va misabibu. Pu akhasafili eisafyali ya pauutali.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 Usikhie vugufikhe akhasuha umbombi vavalimi va misabibu ukyopila ukhuhuma khumwene isekhe n'cha gunda gwa misabibu.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 Vakhibata, vakhatola, va khambun'cha bila kheinu.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 Akhasuha umbombi uyunge vupe vakha vomba vule vule vakhabuda, vakhavavombela vingi imbombo ndin'cho vakha va buda.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 Badu akhasuha uyunge yope vakha buda vakhataga.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 Ale nu munu uyunge uvakhusuha, umwana va mwene. Ugane uyu ale va muisyo ukhusuha khuvene. Akhata, “Vinchii khuudwada umwana vango.”
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 Pu avapangaji vakha nchova na vavo khwa vavo, “Vakhata tumuibate. Tubude, uvuhale wiwa weito.”
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 Vakha muuibata, vakhabuda vakhataga khunji khukhialo kya misabibu.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 Pu apo, womba! Kheikhii unyakyalo kya misabibu? Ikhuiincha nukhuvabuda voni avalemi va misabibu nukhuvapa avange avalimi va gunda gwa misabibu.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Samuumbile uvuvigi wa imenyu lilei? Eiluwe lilyo vabelile avanchengi livile liwe livaha lya khulukanji.
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 Eeli lya humile khwa akada na lya khusuiga pamiho ga vanu.”
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 Valikhulonda ukhumuubata u Yesu, pa khuva valikhudwada ululundamano, lwee vanu valumanyile ukhuta anchovile ei vene. Pvakhandekha vakhanda ukhuluta.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 Puvakhavasuha vaninie avafalisayo namaherodia vategele khumamenyu.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 Vuvafikhe, vakhambula, “Imanyisi, tulumanyile ukhuta savujali eikheinu kyoni. Oasavuvonesya uvupendelelo khu vanu ila vumanyeisya einjila ya Nguluve khuvu yii luleli. Niwa yiluleli ukhuhomba eisongo khwa Kaisalia yee? Tuwesya ukhuhomba ewo ate?
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 U Yesu avumanyile uvudesi wa vene, '“Nukhovavula kheikhii mukhungela? Mume ei ulutalama neilole.”
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 Vakhagega yimo khwa Yesu, akhavavula, “Eisula! Ei Yee yani nuvusimbe uvuwani va khata, “Fya Kesali.”
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 UYesu akhata, “Mumpe u Kesali ikya Kesalia na mumpe Unguluve.” Vakhawiga.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 Pu amasadukayo, avavita vasikhuli uvunchukha vakha nchutila nu khumbuncha vakhata,
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 “Imanyisi, u Mose atusimbile ukhuta ulukololwe va munu angave ifya ikhundekha udala kheisita vana udala uyu iwesya ukhuhalwa nuyonge nukhu ngolela avana khunjila ya lukololwe.'
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 Khuuale nava lukolo saba, uvakhwanja (uvalutanchi) akhafya kha mwana.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 Nayuvavile vupe akhafywa sakhandekha umwana na yuvadatu vule vule.
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 Nuva saba akhafya bila khundekha umwana. Khuvumalilo nayunchala akhafya.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 Usikhegwa vanchukha udala uyu iva vani vuvanchukhilevoni? Khuvalukolo vala saba avavale vagosinva mwene.”
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 U Yesu akhavavula, “Ei! ye njila ya khuvanchana pakhuva samulumanyile, eili vangeli lya Nguluve?”
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 Usikhei gwa vunchkha wa wafulile, savale tola nu khuingila khavile mumbutegulane viva ndava sahwa khwa khukianya.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 Pu lino, ukhuhumana nuvunchukha, wa! Vanu avinchusiwa samuimbile mukhitabu kya Mose, ululagilo lwa khei nchakha, 'Unguluve vuanchovile une neneNguluve va Abrahamu, mu Isaka, nu Yakobo?'
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 Umwene sio Nguluve vave fuile Nguluve vumi. Luleli muyagilwe.”
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 Yumo mugati muvandisyii akhincha mukhu pulehencha einchovele ya vene; akhavona u Yesu avajibile luleli. Akhambuncha lulagilo lulikhu ulunogiwa khulikho nchoni?”
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 U Yesu akhajibu, “Akhata uye yinogwa y eiyei, “Puleheencha uve Islaeli, Unguluve vito, ali yumo.
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 Pu yinogwa ukhukonga Unguluve vakho nee numbula yakho yoni namasage gakho goni, nuluhala lwakho lwoni namakha gakho goni.'
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 Ululagilo ulwa khauile, 'Luuulu unganage ujirani nduvu vukhei gana uve.' Lusikhuli ululagilo ulunge uluvaha pa nchii.”
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 Usimbi akhata, “Lunonu mumanyisi! Unchovile luleli ukhuta Unguluve ali yumo, nu khuta asikhuli uyunge khumwene.
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 Ukhugana umwene ne numbula yoni, nuluhala luunono, namakha goni, nukhugana ujirani nchuu wiganile lunonu vincho khulikho isadakha ncha khunyanya.”
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 Vu u Yesu ahuminche alijibu lya luhala, akhavavula, “Uve sulie khutali nuludeva lwa Nguluve.” Ukhwanjila apo asipali uviambunchinche u Yesu ama swali.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 Nu Yesu avajibile, vuimani sya mutembile, akhata, “Ava! Simbi vila u Yesu mwana va Davudi?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 UDavudi yoywa khu mepo umbalanche, akhata, 'Udaada achovile khwadaada vango utame eikhivokho kyango eikyandwo, ei mpakhaneva vekhe avavini vakho pasi pamalunde gakho.'
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 Udavudi yuywa ikhumwela nga Ukristi, 'Daada' Pu! Mwana va Davudi khunjila?” Yelekhu nululundamano uluvaha lukha pulehencha nuluhekhelo.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 Mulumanyisyo lwa Yesu akhata, “Muakyoli na vasimbi, avavinongwa ukhuluala emienda emitali nu khuponiwa mu sokhoni.
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 Nu khutama mufigoda fya vavaha muma sinagogi mu sikukuu (muselehe) Khumamenyu ga vavaha.
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 Vilya munyumba ncha va fyela nu khwieisaya intesaya inali vavavone avanu. Avanu ava vipokhela uvuhegi uvuvaha.”
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 Pu u Yesu akhatama pasi pipi neli sadukha lya sadakhamugati mu tembile; alikhulola avanu vuvigenda nu khulaha ihela muli sandukha lya sadakha. Vingi avanu avatajili vakhalaha ihela nchuu nyingi.
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 Pu udala yumo ufwele uganchu akhincha khuilaha ifipande vivile fya sendi.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 Pu akha vilanga avakongi ya mwene nukhuvavula, “Luleli nukhuvavula, udala uyu ufwile alahile nchu nyingi khulikho voni auatalile ukhulaha mulisandukha lya hela.
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 Pakhuva vingi vahuminche ukhu humana nu wingiwa vibanafya vene. Udala ufyile uyu, ukhuhuma khuganchu wa mulene ahuminche ihela nchooni inchinchi khale ncha khuntanga mbwumi wa mwene.”
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
