Proverbi 30

1 Le parole di Agur, figliuolo d'Iache; il sermone profetico che quell'uomo pronunziò ad Itiel; ad Itiel, e ad Ucal.

Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!

2 CERTO io [son] troppo idiota, per esser gran personaggio; E non ho pur l'intendimento d'un uomo volgare;

Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,

3 E non ho imparata sapienza; Ma io so la scienza de' santi.

і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....

4 Chi è salito in cielo, e [n'è] disceso? Chi ha raccolto il vento nelle sue pugna? Chi ha serrate le acque nella sua vesta? Chi ha posti tutti i confini della terra? Quale [è] il suo nome, o quale [è] il nome del suo figliuolo, Se tu [il] sai?

Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?

5 Ogni parola di Dio [è] purgata col fuoco; Egli [è] scudo a coloro che sperano in lui.

Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6 Non aggiungere alle sue parole; Che talora egli non ti arguisca, e che tu non sii trovato bugiardo.

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.

7 Io ti ho chieste due cose, [o Dio]; Non rifiutarme[le] avanti che io muoia:

Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:

8 Allontana da me vanità e parole di bugia; Non mandarmi povertà, nè ricchezze; Cibami del mio pane quotidiano;

віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,

9 Che talora io non mi satolli, [e ti] rinneghi, E dica: Chi [è] il Signore? Che talora altresì io non impoverisca, e rubi, Ed usi indegnamente il Nome dell'Iddio mio.

щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.

10 Non dir male del servo appo il suo padrone; Che talora egli non ti maledica, e tu ti renda colpevole.

Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11 [Vi è] una generazione [d'uomini che] maledice suo padre; E non benedice sua madre.

Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,

12 [Vi è] una generazione [d'uomini che] si reputa netta, E non è lavata della sua lordura.

покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,

13 [Vi è] una generazione [d'uomini] che ha gli occhi grandemente elevati, E le palpebre alzate.

покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!

14 [Vi è] una generazione [d'uomini] i cui denti [sono] spade, Ed i mascellari coltelli, Per divorare i poveri d'in su la terra, Ed i bisognosi d'infra gli uomini.

Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!

15 La mignatta ha due figliuole, [che dicono: ] Apporta, apporta. Queste tre cose non si saziano giammai; [Anzi queste] quattro non dicono [giammai: ] Basta!

Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":

16 Il sepolcro, la matrice sterile, La terra [che] non si sazia [giammai] d'acqua, E il fuoco, [che giammai] non dice: Basta! (Sheol h7585)

шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)

17 I corvi del torrente trarranno, E i figli dell'aquila mangeranno gli occhi Di chi beffa suo padre, E sprezza di ubbidire a sua madre.

Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!

18 Queste tre cose mi sono occulte; [Anzi], io non conosco [queste] quattro:

Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19 La traccia dell'aquila nell'aria, La traccia del serpente sopra il sasso, La traccia della nave in mezzo del mare, La traccia dell'uomo nella giovane.

дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.

20 Tale [è] il procedere della donna adultera; Ella mangia, e si frega la bocca, E dice: Io non ho commessa alcuna iniquità.

Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“

21 Per tre cose la terra trema; Anzi per quattro, [ch]'ella non può comportare:

Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:

22 Per lo servo, quando regna; E [per] l'uomo stolto, quando è satollo di pane;

під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23 Per la [donna] odiosa, quando si marita; E [per] la serva, quando è erede della sua padrona.

під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.

24 Queste quattro cose [son] delle più piccole della terra, E pur [son] savie, [e] molto avvedute:

Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:

25 Le formiche, [che sono] un popolo senza forze, E pure apparecchiano di state il lor cibo;

мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;

26 I conigli, [che sono] un popolo senza potenza, E pur fanno i lor ricetti nelle roccie;

борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27 Le locuste, [che] non hanno re, E pure escono fuori tutte a stormo, divise per ischiere;

немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;

28 Il ramarro, [che] si aggrappa con le mani, Ed è ne' palazzi dei re.

паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!

29 Queste tre cose hanno un bel passo; Anzi queste quattro hanno una bella andatura:

Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:

30 Il leone, la più forte delle bestie, Che non si volge indietro per tema di alcuno;

лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,

31 Il gallo compresso di fianchi, e il becco, E il re, appresso al quale niuno [può] levare [il capo].

осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!

32 Se tu hai fatto qualche follia, innalzandoti; Ovvero, se hai divisato alcun male, [mettiti] la mano in su la bocca.

Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!

33 Perciocchè, [come] chi rimena il latte [ne] fa uscir del burro; E chi stringe il naso, [ne] fa uscir del sangue; Così ancora chi preme l'ira [ne] fa uscir contesa.

Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.