ויקרא 24
| וידבר יהוה אל משה לאמר׃ | 1 |
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| צו את בני ישראל ויקחו אליך שמן זית זך כתית למאור להעלת נר תמיד׃ | 2 |
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
| מחוץ לפרכת העדת באהל מועד יערך אתו אהרן מערב עד בקר לפני יהוה תמיד חקת עולם לדרתיכם׃ | 3 |
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
| על המנרה הטהרה יערך את הנרות לפני יהוה תמיד׃ | 4 |
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
| ולקחת סלת ואפית אתה שתים עשרה חלות שני עשרנים יהיה החלה האחת׃ | 5 |
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
| ושמת אותם שתים מערכות שש המערכת על השלחן הטהר לפני יהוה׃ | 6 |
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
| ונתת על המערכת לבנה זכה והיתה ללחם לאזכרה אשה ליהוה׃ | 7 |
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
| ביום השבת ביום השבת יערכנו לפני יהוה תמיד מאת בני ישראל ברית עולם׃ | 8 |
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
| והיתה לאהרן ולבניו ואכלהו במקום קדש כי קדש קדשים הוא לו מאשי יהוה חק עולם׃ | 9 |
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
| ויצא בן אשה ישראלית והוא בן איש מצרי בתוך בני ישראל וינצו במחנה בן הישראלית ואיש הישראלי׃ | 10 |
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
| ויקב בן האשה הישראלית את השם ויקלל ויביאו אתו אל משה ושם אמו שלמית בת דברי למטה דן׃ | 11 |
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
| ויניחהו במשמר לפרש להם על פי יהוה׃ | 12 |
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
| וידבר יהוה אל משה לאמר׃ | 13 |
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| הוצא את המקלל אל מחוץ למחנה וסמכו כל השמעים את ידיהם על ראשו ורגמו אתו כל העדה׃ | 14 |
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
| ואל בני ישראל תדבר לאמר איש איש כי יקלל אלהיו ונשא חטאו׃ | 15 |
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
| ונקב שם יהוה מות יומת רגום ירגמו בו כל העדה כגר כאזרח בנקבו שם יומת׃ | 16 |
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
| ואיש כי יכה כל נפש אדם מות יומת׃ | 17 |
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
| ומכה נפש בהמה ישלמנה נפש תחת נפש׃ | 18 |
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
| ואיש כי יתן מום בעמיתו כאשר עשה כן יעשה לו׃ | 19 |
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
| שבר תחת שבר עין תחת עין שן תחת שן כאשר יתן מום באדם כן ינתן בו׃ | 20 |
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
| ומכה בהמה ישלמנה ומכה אדם יומת׃ | 21 |
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
| משפט אחד יהיה לכם כגר כאזרח יהיה כי אני יהוה אלהיכם׃ | 22 |
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
| וידבר משה אל בני ישראל ויוציאו את המקלל אל מחוץ למחנה וירגמו אתו אבן ובני ישראל עשו כאשר צוה יהוה את משה׃ | 23 |
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
