Mareko 12
1 A LAILA, hoomaka oia e olelo mai ia lakou ma na olelonane. Kanu iho la kekahi kanaka i ka malawaina, a hana iho la ia i ka pa a puni, a kohi ilalo i kahi e kaomi ai i ka waina, kukulu iho la i ka hale kiai, haawi ae la i na hoaaina, a hele aku la i ka aina e.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.
2 A i ka wa pono, hoouna mai la ia i ke kauwa i na hoaaina, i loaa aku ia ia ka hua o ka malawaina, no ka poe hoaaina.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 Hopu iho la lakou ia ia, kuikui aku la, a hoihoi nele aku la ia ia.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.
4 Hoouna hou mai la ia io lakou la i kokahi kauwa hou; a hailuku aku la lakou ia ia, a eha kona poo, a hoihoi aku lakou ia ia me ka hoino.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 Hoouna hou mai la ia i kekahi mea hou; a pepehi aku la lakou ia ia a make; a o na mea e ae he nui loa, kuikui no i kekahi, a pepehi i kekahi.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 He keikikane hookahi kana, o kana punahele, oia kana i hoouna hope mai ai ia lakou, i mai la, E mahalo mai paha lakou i kuu keikikane.
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.
7 I ae la kela poe hoaaina ia lakou iho no, Eia no ka hooilina; ina kakou e pepehi ia ia, alaila, e lilo mai ka waiwai no kakou.
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 Hopu iho la lakou ia ia, pepehi aku la; a hoolei aku hoi; mailoko aku o ka malawaina.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 No ia mea, pehea la nanei e hana mai ai ka haka o ia malawaina? E hele mai no ia a e luku iho ia poe hoaaina, a e haawi aku i ka malawaina no hai.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Aole anei oukou i heluhelu i keia palapala, O ka pohaku i haaleleia e ka poe hana hale, ua lilo ia i pohaku kumu no ke kihi:
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 O ka hana keia a Iehova, he mea mahalo ia i ko kakou mau maka.
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 Imi iho la lakou e hopu ia ia, a makau ae la lakou i kanaka; no ka mea, ua ike lakou ua olelo oia i keia olelonane no lakou: a haalele lakou ia ia, a hele aku.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 Hoouna mai la lakou i kekahi o ka poe Parisaio, a me ko Herode poe io na la e hoohihia ai ia ia ma ka olelo.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 A hiki mai la lakou, olelo mai la lakou ia ia, E ke kumu e, ua ike makou he pono oe, aole oe i makau i kekahi; aole hoi oe i nana i ko waho o ke kanaka, aka, ke hoike pono mai nei oe i ka aoao o ke Akua, ma ka oiaio: He mea pono anei, ke haawi aku i ka waiwai auhau na Kaisara? Aole anei?
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 E haawi anei makou? Aole paha makou e haawi aku? Ike aku la ia i ko lakou hookamani ana, i aku la oia ia lakou, No ke aha la oukou e hoao mai nei ia'u? E lawe mai oukou i kekahi denari io'u nei i ike au.
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.
16 A lawe mai la lakou. Alila ninau aku oia ia lakou, Nowai keia kii, a me ka palapala? I mai la lakou ia ia. No Kaisara.
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 Olelo aku la Iesu, i aku la ia lakou, E haawi aku i ka Kaisara ia Kaisara, a i ka ke Akua hoi i ke Akua. Pilipu iho la lakou ia ia.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 Alaila, hele aku la io na la, na Sadukaio ka poe i olelo, Aole e ala hou mai; ninau aku la lakou ia ia, i aku la,
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 E ke kumu, ua palapala mai o Mose ia makou. Ina i make ke kaikuaana o kekahi kanaka, a koe ka wahine ana, aole hoi ana keiki, na ke kaikaina no e mare ia wahine, i loaa ke keiki na kona kaikuaana.
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.
20 Ehiku no na keiki kane; a mare aku la ka hiapo i ka wahine, a make ia, aole ana keiki.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21 Mare ae la ke kaikaina ia ia, a make ia, aole no hoi ana keiki; a pela no ka muli aku.
і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.
22 A mare ae la no hoi ka poe ehiku a pau ia ia, aole hoi a lakou keiki; a mahope iho, make aku la no hoi ka wahine.
І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.
23 Nolaila, i ke ala hou ana mai, a ala hou lakou, nawai la uanei o lakou ua wahine la? No ka mea, moe aku no lakou ehiku ia ia.
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24 Olelo mai Iesu, i mai la ia lakou, Aole anei oukou i lalau, no ko oukou ike ole ana i ka palapala hemolele, a me ka mana o ke Akua?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25 No ka mea, i ka wa e ala hou mai ai lakou, maiwaena mai o ka poe make, aole lakou e mare, aole hoi e hoopalauia; aka, e like ana lakou, me na anela iloko o ka lani.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26 A no ke ala hou ana o ka poe make, aole anei oukou i heluhelu iloko o ka palapala a Mose, i ka mea a ke Akua i olelo mai ai ia ia, maloko o ka laau, i mai, Owau no ke Akua o Aberahama, a o ke Akua o Isaaka, a o ke Akua o Iakoba?
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27 Aole oia ke Akua o ka poe make, aka, ke Akua no ia o ka poe ola; no ia mea, ua lalau oukou.
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28 Hele mai la kekahi o ka poe kakauolelo, a lohe i ka lakou kamailio ana, a ike ia i ka pono o ka Iesu olelo ana, alaila, ninau aku la oia ia ia, Heaha la ke kanawai nui o na kanawai a pau?
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29 I mai la Iesu ia ia, Eia ke kanawai nui o na kanawai a pau, E hoolohe mai, e ka Iseraela, o Iehova, o ko kakou Akua, o ka Haku hookahi no ia:
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;
30 E aloha oe ia Iehova i kou Akua, me kou naau a pau, a me kou uhane a pau, a me kou manao a pau, a me kou ikaika a pau; oia ke kanawai i oi.
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31 A ua like no hoi ka lua me ia, E aloha oe i kou hoalauna me kou aloha ia oe iho. Aole kanawai e ae i oi mamua o keia mau kanawai.
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32 I aku la ua kakauolelo la ia ia, Maikai, e ke Kumu, ua olelo mai oe i ka mea oiaio; no ka mea, hookahi wale no Akua, aole e ae, oia wale no.
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33 A o ke aloha aku ia ia me ka naau a pau, a me ka manao a pau, a me ka uhane a pau, a me ka ikaika a pau a o ke aloha aku i ka hoalauna, e like me kona aloha ia ia iho, ua oi no keia mau mea mamua o na mohaikuni, a me na mea mohai a pau loa.
і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34 Ike mai la Iesu, ua pono kana olelo ana mai, alaila, i mai la oia ia ia, Aole oe i mamao ae i ke aupuni o ke Akua. Mai ia wa iho, aohe kanaka i aa e ninaninau hou aku ia ia.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.
35 Olelo mai la Iesu, i mai la ma kana ao ana iloko o ka luakini, No ke aha la i olelo mai ai ka poe kakauolelo, He keiki na Davida ka Mesia?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36 No ka mea, olelo mai la o Davida ma ka Uhane Hemolele, Olelo mai la o Iehova i ko'u Haku, E noho mai oe ma ko'u lima akau, a hoolilo aku ai au i kou enemi i keehana wawae nou.
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37 A ina kapa aku o Davida ia ia i Haku, Pehea la hoi oia he keiki nana? A lohe ae la na makaainana ia ia me ka olioli.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38 I mai la oia ia lakou ma kana ao ana, E ao oukou no ka ka poe kakauolelo; ke makemake nei lakou e hele me ke kapa loihi, a me ke alohaia mai ma kahi kuai,
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39 A me na noho hanohano iloko o na halehalawai, a me na wahi maikai ma na ahaaina.
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40 Ua pau ia lakou na hale o na wahinekanemake, a ke hooloihi nei lakou i ka pule no ka ikeia mai. E nui aku auanei ko lakou hoohewaia.
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41 Noho iho la Iesu ma ke alo o ka waihonakala, a nana ae la i kanaka e hoolei ana i ke kala iloko o ka waihonakala; a nui loa iho la na mea waiwai i hoolei nui mai.
І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42 Hele mai la kekahi wahinekanemake hune, hoolei mai la ia i elua Iepeta, a o laua pu, hookahi ia keneta.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43 Alaila, kahea mai la ia i kana poe haumana, i mai la ia lakou, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oukou, O keia wahinekanemake hune, ua oi aku kana mea i hoolei iho ai, mamua o ko lakou a pau, ka poe i hoolei iho iloko o ka waihonakala:
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44 No ka mea, hoolei iho lakou a pau, no loko o ka lakou waiwai nui; aka, oia, ma kona hune, ua hoolei mai ia i kona mea a pau, i kona mea ola a pau hoi.
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
