Sprueche 18

1 Wer sich absondert, der sucht, was ihn gelüstet, und setzt sich wider alles, was gut ist.

Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

2 Ein Narr hat nicht Lust am Verstand, sondern kundzutun, was in seinem Herzen steckt.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

3 Wo der Gottlose hin kommt, da kommt Verachtung und Schmach mit Hohn.

З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.

4 Die Worte in eines Mannes Munde sind wie tiefe Wasser, und die Quelle der Weisheit ist ein voller Strom.

Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.

5 Es ist nicht gut, die Person des Gottlosen achten, zu beugen den Gerechten im Gericht.

Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

6 Die Lippen des Narren bringen Zank, und sein Mund ringt nach Schlägen.

Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.

7 Der Mund des Narren schadet ihm selbst, und seine Lippen fangen seine eigene Seele.

Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.

8 Die Worte des Verleumders sind Schläge und gehen einem durchs Herz.

Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.

9 Wer lässig ist in seiner Arbeit, der ist ein Bruder des, der das Seine umbringt.

Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.

10 Der Name des HERRN ist ein festes Schloß; der Gerechte läuft dahin und wird beschirmt.

Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

11 Das Gut des Reichen ist ihm eine feste Stadt und wie hohe Mauern in seinem Dünkel.

Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.

12 Wenn einer zu Grunde gehen soll, wird sein Herz zuvor stolz; und ehe man zu Ehren kommt, muß man zuvor leiden.

Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.

13 Wer antwortet ehe er hört, dem ist's Narrheit und Schande.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!

14 Wer ein fröhlich Herz hat, der weiß sich in seinem Leiden zu halten; wenn aber der Mut liegt, wer kann's tragen?

Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?

15 Ein verständiges Herz weiß sich vernünftig zu halten; und die Weisen hören gern, wie man vernünftig handelt.

Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.

16 Das Geschenk des Menschen macht ihm Raum und bringt ihn vor die großen Herren.

Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.

17 Ein jeglicher ist zuerst in seiner Sache gerecht; kommt aber sein Nächster hinzu, so findet sich's.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.

18 Das Los stillt den Hader und scheidet zwischen den Mächtigen.

Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.

19 Ein verletzter Bruder hält härter den eine feste Stadt, und Zank hält härter denn Riegel am Palast.

Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.

20 Einem Mann wird vergolten, darnach sein Mund geredet hat, und er wird gesättigt von der Frucht seiner Lippen.

Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.

21 Tod und Leben steht in der Zunge Gewalt; wer sie liebt, der wird von ihrer Frucht essen.

Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

22 Wer eine Ehefrau findet, der findet etwas Gutes und kann guter Dinge sein im HERRN.

Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.

23 Ein Armer redet mit Flehen, ein Reicher antwortet stolz.

Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.

24 Ein treuer Freund liebt mehr uns steht fester bei denn ein Bruder.

Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.