Job 12

1 Da antwortete Hiob und sprach:

А Йов відповів та й сказав:

2 Ja, ihr seid die Leute, mit euch wird die Weisheit sterben!

„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!

3 Ich habe so wohl ein Herz als ihr und bin nicht geringer denn ihr; und wer ist, der solches nicht wisse?

Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?

4 Ich muß von meinem Nächsten verlacht sein, der ich Gott anrief, und er erhörte mich. Der Gerechte und Fromme muß verlacht sein

Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.

5 und ist ein verachtet Lichtlein vor den Gedanken der Stolzen, steht aber, daß sie sich daran ärgern.

Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!

6 Der Verstörer Hütten haben die Fülle, und Ruhe haben, die wider Gott toben, die ihren Gott in der Faust führen.

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.

7 Frage doch das Vieh, das wird dich's lehren und die Vögel unter dem Himmel, die werden dir's sagen;

Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.

8 oder rede mit der Erde, die wird dich's lehren, und die Fische im Meer werden dir's erzählen.

Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.

9 Wer erkennte nicht an dem allem, daß des HERRN Hand solches gemacht hat?

Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?

10 daß in seiner Hand ist die Seele alles dessen, was da lebt, und der Geist des Fleisches aller Menschen?

Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?

11 Prüft nicht das Ohr die Rede? und der Mund schmeckt die Speise?

Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?

12 Ja, “bei den Großvätern ist die Weisheit, und der Verstand bei den Alten”.

Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.

13 Bei ihm ist Weisheit und Gewalt, Rat und Verstand.

Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.

14 Siehe, wenn er zerbricht, so hilft kein Bauen; wenn er jemand einschließt, kann niemand aufmachen.

Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.

15 Siehe, wenn er das Wasser verschließt, so wird alles dürr; und wenn er's ausläßt, so kehrt es das Land um.

Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.

16 Er ist stark und führt es aus. Sein ist, der da irrt und der da verführt.

В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.

17 Er führt die Klugen wie einen Raub und macht die Richter toll.

Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,

18 Er löst auf der Könige Zwang und bindet mit einem Gurt ihre Lenden.

Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.

19 Er führt die Priester wie einen Raub und bringt zu Fall die Festen.

Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

20 Er entzieht die Sprache den Bewährten und nimmt weg den Verstand der Alten.

Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.

21 Er schüttet Verachtung auf die Fürsten und macht den Gürtel der Gewaltigen los.

На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

22 Er öffnet die finsteren Gründe und bringt heraus das Dunkel an das Licht.

Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.

23 Er macht etliche zu großem Volk und bringt sie wieder um. Er breitet ein Volk aus und treibt es wieder weg.

Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.

24 Er nimmt weg den Mut der Obersten des Volkes im Lande und macht sie irre auf einem Umwege, da kein Weg ist,

Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —

25 daß sie in Finsternis tappen ohne Licht; und macht sie irre wie die Trunkenen.

вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!