Job 40

1 Und Jahwe antwortete Hiob und sprach:

І говорив Господь Йову й сказав:

2 Hadern mit dem Allmächtigen will der Tadler? Der Ankläger Gottes antwortete darauf!

„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“

3 Dann antwortete Hiob Jahwe und sprach:

І Йов відповів Господе́ві й сказав:

4 Fürwahr, zu gering bin ich; was soll ich dir erwidern? Ich lege meine Hand auf meinen Mund.

„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.

5 Einmal habe ich geredet und werde es nicht wiederholen - ein zweites Mal, und werde es nicht wieder thun!

Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!

6 Dann antwortete Jahwe Hiob aus Wettersturm und sprach:

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

7 Auf, gürte deine Lenden wie ein Mann: Ich will dich fragen und du belehre mich!

„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!

8 Willst du gar mein Recht zunichte machen, mich verdammen, damit du Recht behaltest?

Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?

9 Hast du denn einen Arm wie Gott und vermagst du mit gleichem Schall wie er zu donnern?

Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,

10 Schmücke dich doch mit Majestät und Hoheit! Umkleide dich mit Glanz und Herrlichkeit!

то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!

11 Laß sich ergießen deines Zornes Fluten und wirf mit einem Blicke jeden Stolzen nieder!

Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!

12 Mit einem Blicke demütige jeden Stolzen und strecke die Gottlosen zu Boden.

Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,

13 Birg sie im Staube allzumal, banne ihr Angesicht an verborgenem Ort,

поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.

14 so will auch ich dich loben, daß deine Rechte dir Sieg verschafft!

Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

15 Sieh nur das Nilpferd, das ich schuf wie dich; Gras frißt es wie ein Rind!

А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.

16 Sieh nur seine Kraft in seinen Lenden und seine Stärke in den Muskeln seines Leibes.

Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.

17 Es streckt seinen Schwanz wie eine Ceder aus, die Sehnen seiner Schenkel sind dicht verschlungen.

Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.

18 Seine Knochen sind Röhren von Erz, seine Gebeine wie ein eiserner Stab.

Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.

19 Das ist der Erstling von Gottes Walten; der es schuf, reicht dar sein Schwert.

Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.

20 Denn Futter tragen ihm die Berge, wo alle Tiere des Feldes spielen.

Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.

21 Unter Lotusbüschen lagert es, im Versteck von Rohr und Schilf.

Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.

22 Lotusbüsche überdachen es, um ihm Schatten zu geben, des Baches Weiden umfangen es.

Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.

23 Wenn der Strom anschwillt, bangt es nicht, bleibt ruhig, wenn ein Jordan gegen seinen Rachen andringt.

Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!

24 Vermag es einer von vorn zu packen, mit Sprenkeln ihm die Nase zu durchbohren?

Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?