Job 24

1 Warum sind vom Allmächtigen nicht Strafzeiten aufgespart, und sehen seine Getreuen seine Gerichtstage nicht?

Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 Grenzen verrückt man, raubt eine Herde und treibt sie auf die Weide.

Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,

3 Den Esel der Verwaisten treibt man fort, nimmt der Witwe Rind zum Pfand.

займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.

4 Die Armen stößt man vom Wege, die Elenden im Lande müssen sich insgesamt verstecken.

вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.

5 Ja, gleich Wildeseln in der Wüste ziehen sie aus in ihrem Tagewerke, Zehrung suchend; die Steppe giebt ihm Brot für die Kinder.

Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.

6 Auf dem Felde schneiden sie sein Mengfutter und den Weinberg des Gottlosen ernten sie nach.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 Nackt liegen sie des Nachts, ohne Kleidung, und ohne Hülle in der Kälte.

на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,

8 Vom Regenguß der Berge triefen sie und ohne Obdach schmiegen sie sich an den Fels.

мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.

9 Man raubt von der Mutterbrust die Waise und den Elenden pfändet man.

Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.

10 Nackt schleichen sie einher, ohne Gewand, und hungernd tragen sie Garben.

Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.

11 Zwischen ihre Mauern pressen sie Öl, treten die Kelter und müssen dürsten.

Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!

12 Aus den Städten her ächzen Sterbende, die Seele Erschlagener schreit um Rache; doch Gott achtet nicht der Ungereimtheit.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.

13 Jene sind Lichtfeinde geworden; seine Wege kennen sie nicht und sind nicht heimisch auf seinen Pfaden.

Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.

14 Bei Morgengrauen erhebt sich der Mörder, tötet den Elenden und Armen, und in der Nacht schleicht der Dieb.

На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.

15 Das Auge des Ehebrechers erlauert die Dämmerung; kein Auge, denkt er, wird mich sehen, und eine Hülle legt er vors Gesicht.

А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.

16 Im Finstern bricht man in Häuser ein; bei Tage halten sie sich eingeschlossen, wollen nichts wissen vom Licht.

Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,

17 Denn ihnen allen gilt tiefes Dunkel als Morgen; denn mit den Schrecken des tiefen Dunkels ist man wohl vertraut.

бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.

18 Schnell ist er dahin auf Wassers Fläche; verflucht wird ihr Erbteil im Lande, nicht wendet er sich mehr des Wegs zu den Weinbergen.

Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.

19 Dürre und Hitze raffen die Schneewasser hinweg, die Unterwelt die, so gesündigt haben. (Sheol h7585)

Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)

20 Es vergißt seiner der Mutterschoß; an ihm erlabt sich das Gewürm. Nicht wird seiner mehr gedacht, und einem Baume gleich wird der Frevel zerschmettert.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!

21 Er, der die Unfruchtbare ausbeutete, die nicht gebar, und der Witwe nichts Gutes erwies.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.

22 Und die Tyrannen erhält er durch seine Kraft; ein solcher kommt wieder auf, wenn er schon am Leben verzweifelte.

А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!

23 Er gewährt ihm Sicherheit, und er sieht sich gestützt, und seine Augen wachen über ihren Wegen.

Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:

24 Hoch stehen sie da - ein wenig nur, und er ist nicht mehr! Hingesenkt werden sie - wie alle werden sie eingerafft und wie der Kopf der Ähre abgeschnitten.

піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.

25 Und wenn's nicht so ist - wer will mich Lügen strafen und meine Rede zunichte machen?

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“